Річна звітність емітента
Код за ЄДРПОУ емітента: 00191307
Повне найменування емітента: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ"
Дата, на яку складено інформацію: 31.12.2019

Опис бізнесу


Розкривається така інформація:

Організаційна структура емітента, дочірні підприємства, філії, представництва та інші відокремлені структурні підрозділи із зазначенням найменування та місцезнаходження, ролі та перспектив розвитку, зміни в організаційній структурі у відповідності з попереднім звітним періодом

Станом на 31.12.2019 р. до складу ПАТ «Кривбасзалізрудком» входять чотири шахти: «Родіна», «Октябрська», «Гвардійська» та «Тернівська», що займаються видобутком залізної руди підземним способом і її рудопідготовкою, тобто доведенням по вмісту заліза і гран-складу до кондиції товарної аглоруди. З метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», протоколу засідання Наглядової ради ПАТ «Кривбасзалізрудком» наказом по комбінату «Про зміну найменування структурних підрозділів Товариства» від 08.04.2016 р. № 769 з 01.04 2016 р. змінено найменування шахти ім.Леніна на шахту «Тернівська», та Оздоровчий комплекс «Дзержинець» на Оздоровчий комплекс «Криворізький гірник». Роботу шахт забезпечують наступні структурні підрозділи: шахтобудівельне управління, сервісне управління з ремонту та монтажу шахтного обладнання (до складу якого входять: ремонтно-механічний завод, шахтомонтажне управління, підземний гірничий цех), ремонтно-будівельний цех, енергетичний цех, управління залізничного транспорту, автобаза, гірнича інспекція, центральна енерголабораторія, центр інформаційних систем, база матеріально-технічного забезпечення, учбово-курсовий центр. Крім того, організацією оздоровлення, харчування і відпочинку працюючих та членів їх сімей займається управління соціальних підрозділів. До складу УСП входять відокремлені підрозділи – Оздоровчий комплекс «Червоні вітрила», який знаходиться за адресою: 75700, Херсонська обл., Скадовський р-н, м. Скадовськ, вулиця Сергіївська, буд, 11 та Оздоровчий комплекс «Криворізький гірник», який знаходиться за адресою: 71100 Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Толстого, буд. 163/5. Керування організаційною структурою здійснюють заступники Голови правління та директори за напрямками діяльності на чолі з Головою правління, в тому числі: - заступник Голови правління; - фінансовий директор; - заступник фінансового директора; - технічний директор; - директор з виробництва; - директор з закупівель та логістики; - директор з капітального будівництва; - директор по ремонтам та технічній підтримці; - директор з охорони праці; - директор з персоналу; - заступник голови правління з економічної безпеки, режиму та охорони.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб), середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом (осіб), чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осіб), фонду оплати праці. Крім того, зазначаються факти зміни розміру фонду оплати праці, його збільшення або зменшення відносно попереднього року. Зазначається кадрова програма емітента, спрямована на забезпечення рівня кваліфікації її працівників операційним потребам емітента

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 7411 осіб. Середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом - 12 осіб. Чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу - 18 осіб. Фонд оплати праці за 2019 рік склав 1 435 391,5 тис.грн. Факти зміни розміру фонду оплати праці, його збільшення або зменшення відносно попереднього року. Збільшення фонду оплати праці в 2019 році в порівнянні з 2018 роком на 16,1% або на 198 774,6 тис. грн. пояснюється диференційованим підвищенням тарифних ставок (окладів) з 01.04.2018р. (Спільна Постанова Правління та профспілкових комітетів комбінату № 17/14/8 від 16.04.2018р.), диференційованим підвищенням тарифних ставок (окладів) з 01.10.2018р. (Спільна Постанова правління та профспілкових комітетів комбінату № 33/30/16 від 31.10.2018р.); підвищенням тарифних ставок та окладів з 01.05.2019р. на 10% працівникам шахти «Тернівська», шахти «Гвардійська», шахти «Октябрська», шахти «Родіна», шахтобудівельного управління, підземного гірничого цеху сервісного управління з ремонту та монтажу шахтного обладнання, шахтомонтажного управління сервісного управління з ремонту та монтажу шахтного обладнання (рішення Наглядової ради протокол № 605 від 08.05.2019р.), збільшенням доплати до мінімальної заробітної плати у розмірі 4173 грн. Кадрова програма емітента, спрямована на забезпечення рівня кваліфікації її працівників операційним потребам емітента. 1. Підготовка молодих спеціалістів (кваліфікованих працівників): На підставі затвердженого наказом № 871 від 21.11.2007р. Положення "Про співпрацю ВАТ " КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" з вищими та професійно-технічними навчальними закладами в підготовці молодих спеціалістів (кваліфікованих працівників)" та відповідно до рішень Криворізької міської ради від 18.12.2002р. № 307 "Про закріплення за підприємствами та установами вищих навчальних закладів міста" та № 317 "Про внесення змін в додатки рішення міської ради від 28.12.1999р. № 322 "Про закріплення промислових підприємств за професійно-технічними закладами міста", за ПАТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" закріплені базові навчальні заклади: ДВНЗ Криворізький національний університет, Гірничий коледж ДВНЗ КНУ, Гірничо-електромеханічний коледж ДНВЗ КНУ, Автотранспортний коледж ДВНЗ КНУ, Політехнічний коледж ДВНЗ КНУ, Криворізький професійний гірничо-технологічний ліцей, Криворізький професійний гірничо-електромеханічний ліцей, Криворізький професійний гірничо-металургійний ліцей, Криворізький професійний транспортно-металургійний ліцей, Криворізький професійний будівельний ліцей, з якими укладаються договори про спільну діяльність щодо впровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку фахівців (співпрацю), договори на проходження виробничої практики учнями (студентами коледжів та ВНЗ) та працевлаштування випускників (молодих спеціалістів). 2. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації молодих працівників комбінату: - Навчання студентів з числа працівників комбінату у вищих навчальних закладах за рахунок коштів підприємства на підставі затвердженого наказом № 785 від 22.11.2007р. Положення "Про організацію підготовки і перепідготовки спеціалістів, працюючих в системі ВАТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" для отримання освіти у ВНЗ за рахунок коштів комбінату". - Підвищення професійного і кваліфікаційного рівня робітників комбінату на базі УКЦ ПАТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" і в інших навчальних закладах (семінари, курси підвищення кваліфікації, тренінги, форуми та ін.) за рахунок встановленого ліміту грошових коштів в бюджеті підприємства на даний вид послуг. 3. Стажування працівників комбінату на вищестоящі посади та формування кадрового резерву проводиться на підставі затвердженого наказом № 14 від 14.01.2010р. Положення "Про стажування робітників комбінату та формування кадрового резерву на посади керівників та спеціалістів ВАТ " КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ". 4. Проведення заходів, спрямованих на закріплення молодих кадрів у ПАТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ": - надання безвідсоткових позик на придбання житла молодим працівникам комбінату; - забезпечення професійного (кар'єрного) росту молодим працівникам; - фінансування заходів Молодіжної організації комбінату; - преміювання молодих працівників за вагомий особистий внесок у розвиток молодіжного руху до Дня молоді України; - забезпечення соціальних пільг та гарантій згідно розділу VI Колективного договору підприємства; - забезпечення загальних зобов'язань, регламентованих розділом VIII "Робота з молоддю" діючого на підприємстві Колективного договору.

Належність емітента до будь-яких об'єднань підприємств, найменування та місцезнаходження об'єднання, зазначаються опис діяльності об'єднання, функції та термін участі емітента у відповідному об'єднанні, позиції емітента в структурі об'єднання

Найменування об’єднання Асоціація "Укррудпром" Місцезнаходження 50000 Україна м. Кривий Рiг вул. Поштова, буд.1 Асоціація є господарчою організацією. Асоціація утворена як договірна особа, яка не є господарським товариством чи підприємством; не здійснює підприємницької діяльності; засновники та учасники Асоціації не отримують прямих прибутків (дивідендів) від її діяльності. Метою Асоціації є координація господарської діяльності Учасників та виконання певних видів робіт для задоволення їхніх потреб. Функціями Асоціації є задоволення потреб учасників шляхом: - проведення аналізу та узагальнення інформації згідно з предметом діяльності Асоціації, за виключенням інформації стосовно середніх цін чи середнього рівня витрат дій Учасників на ринках; - забезпечення аналітичною інформацією Учасників, а також органів державного управління; - організація наукових досліджень і проектних робіт для визначення пріоритетних напрямів розвитку сировинної бази, технології видобутку і збагачення сировини, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, розробка короткострокових та довгострокових прогнозів та програм розвитку; - моніторинг діючого законодавства, розробка проектів законодавчих актів з метою вдосконалення правового поля діяльності гірничодобувних підприємств; - представництво інтересів Учасників в Державній агенції України з управління державними корпоративними правами та майном, Міністерстві економічного розвитку і торгівлі та інших органах державної влади, підготовка звернень та опрацювання проектів рішень цих органів з питань, що віднесені до компетенції Асоціації; - розробка та сприяння впровадженню національних стандартів управління якістю та випробувань залізорудної продукції, гармонізованих з міжнародними стандартами; - розробка та сприяння впровадженню галузевих інструкцій, норм, методик, типових положень, технічних умов; - надання допомоги Учасникам в проведенні розслідування причин аварій та нещасних випадків, розробка заходів щодо усунення умов їх виникнення; - проведення семінарів, конференцій, надання допомоги Учасникам в організації перепідготовки та перевірки знань інженерно-технічних працівників, та ін. ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є Учасником Асоціації "Укррудпром" з 2004 року. Найменування об’єднання Вiддiлення громадської органiзацiї "Академія гірничих наук України" в м. Горішні Плавні. Українська спілка інженерів-підривників. Місцезнаходження 39802 м. Горішні Плавні, Полтавська обл. вул. Будівельників, 15 Громадська організація "Відділення Академії гірничих наук України в м. Комсомольську "Українська спілка інженерів-підривників" є громадською організацією, яка об’єднує на добровільних засадах спеціалістів-підривників та осіб, що зайняті забезпеченням підривних робіт, для задоволення та захисту своїх законних професійних, соціальних, економічних, творчих та виробничих інтересів, а також з метою ефективного використання їх науково-технічного потенціалу в розвитку підривної справи та використання енергії вибуху в економіці держави. Діяльність Спілки будується на засадах добровільності, рівноправності його членів, на засадах демократичного самоврядування, колегіальності керівництва, гласності і законності. Всі основні питання діяльності Спілки вирішуються на зборах всіх членів Спілки. Поточні питання діяльності вирішуються правлінням Спілки та бюро правління (у складі президента і віце-президентів Спілки). Членство у Спілці припиняється в разі виходу із Спілки за власною ініціативою або виключення з неї. Вихід із Спілки може відбутися тільки по закінченню календарного року. ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є членом "Української спілки інженерів-підривників" на підставі свідоцтва від 12.01.2004р. Найменування об’єднання Мiжвiдомча асоцiацiя "Укрвибухпром". Місцезнаходження 03033, м. Київ проспект Науки, 10. Основною метою діяльності асоціації є представлення інтересів засновників та членів асоціації в органах законодавчої та виконавчої влади, сприяння розвитку відкритого і рівно доступного ринку у сфері поводження з вибуховими матеріалами у гірничо-видобувній та буро-вибуховій промисловості, в сфері промислової безпеки шляхом розробки, впровадження і забезпечення виконання членами асоціації єдиних обов’язкових правил, вимог і стандартів діяльності в рамках чинного законодавства України. До складу Асоціації можуть входити на правах асоційованих членів підприємства та організації всіх форм власності, зацікавлені в її діяльності. Підприємства та організації мають право вільного виходу з Асоціації, Асоціація не відповідає за зобов’язання підприємств та організацій, що входять до її складу, так як і підприємства не відповідають за зобов’язання асоціації. Члени Асоціації мають право вільного виходу з асоціації. Умовою виходу є забезпечення виконання раніше прийнятих перед Асоціацією зобов’язань. ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є членом Міжвідомчої асоціації "Укрвибухпром" згідно рішення загальних зборів членів асоціації (протокол № 12 від 08.04.2005р., реєстраційний № 48). Найменування об’єднання Українська спiлка промисловцiв i пiдприємцiв. Криворiзьке регiональне вiддiлення. Місцезнаходження 50014 м. Кривий Рiг вул. Нарвська, 11а Криворізьке регіональне відділення Українського союзу промисловців і підприємців є громадською неприбутковою організацією, яка об’єднує за спільними інтересами на засадах добровільності та рівності громадян України, трудові колективи підприємств, суб’єктів підприємницької діяльності, їх об’єднання та громадські організації і створена з метою захисту економічних, соціальних та інших інтересів своїх членів, координації та консолідації їх дій у сфері економічних та соціально-трудових відносин. Організація здійснює відповідно до чинного законодавства діяльність, спрямовану на проведення економічних реформ, налагодження зовнішньо-економічних зв"язків, пошук іноземних партнерів та інвесторів, підготовку проектів законодавчих і інших нормативних актів щодо розвитку і захисту підприємництва; сприяє в організації та проведенні консультацій, конференцій, семінарів, виставок, лекторіїв, симпозиумів, конкурсів та інших заходів з питань предмету своєї діяльності; здійснює інформаційні, організаційні заходи, спрямовані на розповсюдження інформації про УСПП і пропагування його мети та ідей, надає своїм членам на безоплатній основі інформаційну допомогу з питань їх поточної діяльності; здійснює підтримку проектів, програм, інших заходів, які відповідають статутним завданням та цілям Організації, шляхом надання зворотної або безповоротної фінансової допомоги. Всі члени Організації мають рівні права у вирішенні будь-яких питань діяльності, незалежно від їх статусу, майнового стану, результатів фінансово-господарської діяльності та інших ознак. Будь-який член Організації має право вийти з Організації, але не раніше місяця з дати повідомлення про свої наміри Правління Організації. ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є членом організації з 1999 року (протокол № 1 від 29 січня 1999 року).

Спільна діяльність, яку емітент проводить з іншими організаціями, підприємствами, установами, при цьому вказуються сума вкладів, мета вкладів (отримання прибутку, інші цілі) та отриманий фінансовий результат за звітний рік по кожному виду спільної діяльності

Можливі види спільної діяльності з іншими організаціями наведено вище. За 2019 рік фінансового результату від спільної діяльності з іншими організаціями не отримано.

Будь-які пропозиції щодо реорганізації з боку третіх осіб, що мали місце протягом звітного періоду, умови та результати цих пропозицій

Пропозицій щодо реорганізації Товариству з боку третіх осіб протягом звітного періоду не надходило.

Опис обраної облікової політики (метод нарахування амортизації, метод оцінки вартості запасів, метод обліку та оцінки вартості фінансових інвестицій тощо)

Облікова політика Товариства обумовлена у наказі «Про облікову політику по МСФЗ» від 03.01.2012 року. Комбінат застосовує Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ). Фінансова звітність за 2019 р. являється восьмою МСФЗ – звітністю, за 2012 рік надано повний комплект фінансової звітності, яка містить порівняльну інформацію за 2011 рік, аудиторський висновок підтверджує відповідність звітності МСФЗ. Бухгалтерський облік ведеться у функціональній національній валюті - гривні. Звітність подається у одиницях виміру – тисячах гривен (ступінь округлення без десяткових знаків). Фінансові звіти підготовлено на основі історичної собівартості, за винятком активів і зобов’язань, які наведено за їх справедливою вартістю: основні засоби, інвестиції, доступні для продажу, а також за чистою вартістю реалізації – запаси, за вартістю реалізації – дебіторська та кредиторська заборгованість. Фінансова звітність сформована з дотриманням таких принципів: - безперервної діяльності, керівництво не має наміру ліквідувати товариство, запаси розвідані на багато років, існує припущення прибуткових результатів у майбутньому; - нарахування, тобто операції та інші події господарської діяльності відображені в облікових реєстрах та наведені у фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться (при їхньому настанні), а не при одержанні або виплаті коштів; - окремого розкриття активів і зобов’язань, доходів та витрат, тобто активи та зобов’язання, доходи і витрати не згорнуті, якщо тільки цього не вимагає або не дозволяє МСФЗ; - окремого подання та об’єднання подібних статей, виходячи з їхньої суттєвості; - послідовного подання фінансової звітності, включаючи порівняльну інформацію від одного періоду до іншого, як мінімум щороку; - порівняльності інформації за різні періоди, тобто розкриття інформації стосовно попереднього періоду щодо всіх сум, наведених у фінансовій звітності поточного періоду. Таке порівняння дає можливість оцінити динаміку розвитку підприємства та його позицію на ринку. Правдиве відображення діяльності забезпечене якісними характеристиками фінансової звітності такими, як доречність, правдивість подання, зіставність, можливість перевірки, вчасність та зрозумілість. Доречність характеризує здатність інформації впливати на рішення, що приймаються на її підставі. Вважається доречною інформація, здатна вплинути на прийняття рішень користувачами та допомогти їм оцінити минулі, поточні та майбутні події. Щоб бути корисною, фінансова інформація повинна не лише подавати відповідні явища – вона повинна також правдиво подавати явища, які вона призначена подавати. Зіставність інформації характеризує можливість користувачів звітності порівнювати: фінансові звіти підприємства за різні періоди, фінансові звіти різних підприємств. Можливість перевірки означає, що різні поінформовані та незалежні спостерігачі можуть досягнути консенсусу, хоча і необов’язково повної згоди, щодо того, що конкретний опис є правдивим поданням. Своєчасність означає можливість для осіб, які приймають рішення, мати інформацію вчасно, так щоб ця інформація могла вплинути на їхні рішення. Зрозумілість – це якість інформації, яка дає можливість користувачам сприймати її значення. При складанні фінансової звітності відступів (фактів) незастосування правил бухгалтерського обліку, які не забезпечують достовірність звітності, не було. Судження бухгалтера передбачає дотримання вимог нормативних документів у всіх суттєвих ситуаціях, які виникають, тобто ідентифікації господарських операцій. Припущення щодо визначення балансової вартості деяких активів та зобов’язань не робилися (коригування грошових потоків на ризик або ставки дисконту, майбутні зміни заробітних плат та майбутні зміни цін, що впливають на витрати та інші). Коригування фінансової звітності за 2019 рік на показники інфляції відповідно до МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» не проводилось. Визнання доходів Визнання доходів регламентується стандартом, що регулює правила визнання доходу - МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами». Цей стандарт встановлює принципи, які підприємство повинно застосовувати, щоб повідомляти користувачам фінансової звітності корисну інформацію про природу, величину, час та невизначеність доходів і грошових потоків, що виникають внаслідок договору з клієнтом. Дохід визнається унаслідок передачі обіцяних товарів або послуг клієнтам у сумі, що відображає компенсацію, на яку підприємство очікує мати право в обмін на ці товари або послуги. Клієнтом розглядається контрагент - сторона, яка уклала з суб’єктом господарювання договір про отримання товарів чи послуг, які є результатом звичайної діяльності цього суб’єкта господарювання, в обмін на компенсацію. З метою визнання доходів застосовується модель аналізу п’яти кроків для того, щоб вирішити, в який момент виникає виручка (в момент передачі прав власності покупцю на певний товар чи послугу і в тій сумі, яку передбачає отримати від покупця). У залежності від того чи виконуються ці умови, виручка визнається в двох випадках: - протягом певного відрізку часу (в порядку, який відображає послідовну діяльність підприємства), або - у певний момент часу (коли право власності на товар переходить до покупця). Виручка визнається після використання п’яти кроків: • ідентифікація контракту; • виявлення (ідентифікація) зобов’язань щодо виконання; • визначення ціни операції; • розподіл ціни операції на зобов’язання щодо виконання; • визнання виручки, коли кожне зобов’язання виконане. Договір визначається як угода між двома або більше сторонами, яка породжує юридично обов’язкові права та обов’язки. Ідентифікація договору передбачала необхідність визначення, чи включається конкретний договір у межі дії МСФЗ. Договір повинен відповідати певним вимогам: «сторони договору схвалили договір (письмово, усно чи у відповідності з іншою звичною практикою ведення бізнесу) і готові виконувати свої зобов'язання; права кожної сторони відносно товарів або послуг, які будуть передаватися, можуть бути ідентифіковані; умови оплати за товари або послуги, які будуть передаватися, визначені; договір має комерційну сутність (тобто очікується, що ризик, час або величина майбутніх грошових потоків суб’єкта господарства зміняться внаслідок договору); існує ймовірність, того, що компенсація, яку підприємство має право отримати в обмін на товари або послуги, буде отримана». Ідентифікація обов’язків виконавця згідно з договором означає, що з самого початку виконання договору прописуються товари та послуги, які будуть надаватись покупцеві, і вияснити яким чином будуть виконуватись зобов’язання будь-яким зручним способом. Третій крок - визначення ціни угоди. Ціна угоди – сума, яку підприємство має намір отримати за передані товари та послуги за винятком сум, зібраних від імені третіх осіб (деяких податків). Під час прийняття рішення щодо ціни договору враховувався минулий досвід та діловий оборот відповідно до вимог МСФЗ 15. Четвертий крок передбачає пов’язання ціни угоди із зобов’язаннями щодо виконання контракту. Якщо виконання зобов’язань розподіляється на кілька частин, то й ціна також розподіляється на кілька частин, з посиланням на їх автономні відпускні ціни. Якщо ж автономної ціни як такої немає, підприємство на свій розсуд має оцінити її, використовуючи методи визначення ціни: скоригований ринковий підхід; підхід, що базується на застосуванні очікуваної вартості, плюс маржа; залишковий підхід (допустимий тільки в обмеженому числі випадків). На п’ятому кроці визнається виручка, пов’язувався момент визнання (виконання) зобов’язань за договором та момент передачі права власності на товар. Алгоритм визнання виручки ґрунтується на конкретній і точній інформації, що передбачена контрактом з клієнтом. Дохід від надання послуг визнавався в момент, коли послуги надані. Взаємозаліки та бартерні операції Частина операцій купівлі – продажу здійснюється з використанням взаємозаліків. Ці операції проводяться у формі взаємозаліків або ланки негрошових операцій при участі декількох підприємств. Негрошові розрахунки з використанням переводних векселів не здійснювались. Такі операції купівлі – продажу визнавались на підставі оцінки керівництвом справедливої вартості тих активів, які отримані або передані внаслідок негрошових розрахунків. Негрошові розрахунки виключені зі звіту про рух грошових коштів. Інвестиційні та фінансові операції, а також загальний результат операційної діяльності представляють фактичний рух грошових коштів. Основні засоби Основні засоби, крім придбаних до 1 січня 2012 р., відображені в балансі по собівартості придбання або будівництва за вирахуванням накопиченої амортизації. Така вартість складається з витрат, понесених спочатку на придбання або спорудження об’єкта основних засобів, та витрат, понесених у подальшому на його збільшення, заміну його частини або на обслуговування. Об’єкти основних засобів придбані до 1 січня 2012 р., обліковуються за переоціненою вартістю, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки 31.12. 2011 р., зменшеною на подальшу накопичену амортизацію. При визнанні основних засобів враховується період використання об’єкта та його вартість. Межа суттєвості вартості основних засобів була встановлена у сумі 2 500 гривень, а з 01 вересня 2015 р. застосовується - більше 6 000 гривень, про що були внесені зміни до наказу про облікову політику. Такі корективи вважаються зміною облікової оцінки та відображатимуться перспективно. Основні засоби, введені в експлуатацію до 01.09. 2015 р. не перекласифіковувались і продовжують обліковуватися виходячи з критерію 2500 грн., що діяв раніше в бухгалтерському та податковому обліку. Земля та об’єкти незавершеного будівництва не амортизуються. Амортизація основних засобів розраховується прямолінійним методом протягом строку корисного використання активів та окремих (визначених наказом) активів - за методом суми одиниць продукції. Важливі окремі компоненти основного засобу обліковуються та амортизуються окремо протягом встановленого строку. Ліквідаційна вартість об’єктів основних засобів вважається несуттєвою, тобто дорівнює нулю. Витрати на ремонт (що не капіталізуються) та технічне обслуговування основних засобів списуються на витрати того звітного періоду, в якому вони виникають. Витрати на реконструкцію та модернізацію капіталізуються, а замінені об’єкти списуються. Строки корисної експлуатації основних засобів і методи розрахунку їх амортизації аналізуються технічними спеціалістами та управлінським персоналом і, при необхідності, якщо очікування відрізняються від попередніх оцінок, коригуються в кінці фінансового року. Керівництво оцінює залишок строку корисної експлуатації основних засобів виходячи із теперішнього технічного стану активів та з урахуванням встановленого (розрахованого) періоду, протягом якого дані активи будуть приносити економічні вигоди. До уваги приймаються наступні основні фактори: очікувані строки використання активів, очікуваний фізичний знос обладнання, який залежить від експлуатаційних характеристик і регламенту технічного обслуговування, та моральний знос обладнання за технологічною та комерційною точкою зору внаслідок зміни ринкових умов. На кінець року проведена оцінка зменшення корисності виробничих основних засобів структурних підрозділів комбінату. Дана процедура оцінки є оцінкою активів як інвестиції, припускаючи, що вона принесе комбінату певну суму прибутку. Зменшення корисності основних засобів не було встановлено як у попередніх роках, не зважаючи на те, що відчувалися внутрішні ознаки зменшення корисності основних засобів (природне старіння, фізичні ушкодження). Інвестиційна нерухомість Особливості обліку інвестиційної нерухомості та розкриття її у фінансовій звітності визначається МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість». Згідно з цим стандартом інвестиційна нерухомість – нерухомість (земля чи будівля, або частина будівлі, або їх поєднання), утримувана згідно з угодою про фінансову оренду з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей. Тобто, відмінною рисою інвестиційної нерухомості є те, що вона генерує грошові потоки у значній мірі незалежно від інших активів. Саме це відрізняє інвестиційну нерухомість від нерухомості, зайнятої власником. Нерухомість, зайнята власником – це нерухомість, утримувана для використання у виробництві або постачанні продукції, або наданні послуг, або для адміністративних цілей. Протягом року угоди про фінансову оренду не укладалися, тому об’єкти нерухомості обліковуються у складі основних засобів відповідно до МСБО 16 «Основні засоби». Нематеріальні активи Нематеріальні активи первісно оцінюються за собівартістю. Собівартість нематеріального активу визначається з урахуванням способу отримання. Ціна придбаного нематеріального активу визначається як і придбання основних засобів. На нематеріальні активи, які не відповідають критеріям визнання активу, нараховується резерв на знецінення аналогічно як і по основних засобах. Застосовується модель оцінки по собівартості на кінець фінансового року нематеріальних активів, тобто відображається за їх собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності. Амортизувалися нематеріальні активи з визначеним строком корисної експлуатації за прямолінійний методом. В кінці фінансового року переглядаються строки експлуатації нематеріальних активів з визначеним строком їх корисної експлуатації. Якщо очікуваний строк корисної експлуатації активу відрізняється від попередніх оцінок, то період амортизації змінюється. Нематеріальні активи з невизначеним строком корисної експлуатації не амортизуються. Власна сторінка в Інтернеті (веб-сторінка) використовується для інформування про діяльність комбінату, тому у складі нематеріальних активів не обліковується. Оренда Для обліку та розкриття інформації щодо оренди використовуються положення МСФЗ 16 «Оренда». Оренда класифікується як фінансова, якщо вона передбачає передачу практично всіх ризиків та вигід, пов’язаних із володінням активом. У всіх інших випадках оренда вважається операційною. У випадку, якщо комбінат виступає орендарем, на момент укладання договору комбінат визначає, чи є договір в цілому або окремі його компоненти договором оренди у значенні, викладеному в МСФЗ 16 «Оренда». На дату початку оренди оцінюється та визнається як актив у формі права користування за собівартістю згідно § 24 МСФЗ 16 «Оренда». На дату початку оренди оцінюється орендне зобов’язання за орендою за теперішньою вартістю орендних платежів та інших платежів, зазначених у п. 27 МСФЗ 16, не сплачених на таку дату. Застосовується модель обліку за собівартістю з вирахуванням будь – якої накопиченої амортизації та будь – яких накопичених збитків внаслідок зменшення корисності та з коригуванням на будь – яку переоцінку орендного зобов’язання. Не застосовуються вимоги МСФЗ 16 «Оренда» у відповідності до вимог п. а) параграфу 3 МСФЗ 16 «Оренда» до орендних договорів на розвідування або використання корисних копалин. У випадку, якщо комбінат виступає орендодавцем, оренда класифікується або як операційна або як фінансова оренда на її початку на підставі спільного для обох сторін договору про оренду. Оренда класифікується як фінансова, якщо вона передає в основному всі ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на базовий актив. Оренда класифікується як операційна, якщо вона не передає в основному всі ризики та вигоди щодо права власності на базовий актив. Активи, утримувані за фінансовою орендою, визнавати у звіті про фінансовий стан та подавати їх як дебіторську заборгованість за сумою, що дорівнює чистій інвестиції в оренду. Визнавати фінансовий дохід протягом строку фінансової оренди на основі моделі, яка відображає сталу періодичну ставку прибутковості на чисті інвестиції в оренду. Визнавати орендні платежі від операційної оренди як дохід на прямолінійній основі. Витрати, включаючи амортизацію, понесені при отриманні доходу від оренди, визнавати як витрати періоду. Обчислювати амортизацію активів у операційній оренді із застосуванням вимог МСБО 16 «Основні засоби» та 38 «Нематеріальні активи». МСФЗ 16 «Оренда» не застосовується до договорів, які не були раніше ідентифіковані як такі, що містять оренду із застосуванням МСБО 17 «Оренда» та КТМФЗ 4 «Визначення чи містить угода оренду». Витрати на позики Витрати на позики – витрати на сплату відсотків та інші витрати, понесені у зв’язку із запозиченням коштів. До витрат на позики включаються: витрати на сплату відсотків, обчислені за допомогою методу ефективного відсотка, курсові різниці, які виникають унаслідок отримання позик в іноземній валюті, якщо вони розглядаються як коригування витрат на сплату відсотків. Витрати по позиках визначаються по методу нарахування - тобто в тому періоді, у якому вони були понесені. Витрати на позики, які безпосередньо пов'язані із придбанням, будівництвом або виробництвом кваліфікованого активу, включаються до собівартості такого активу, у випадку, якщо виконуються критерії визнання активом. Кваліфікований актив – це актив, який обов’язково потребує суттєвого періоду для підготовки його до використання за призначенням чи для реалізації. Кваліфікованими активами у комбінаті вважаються об’єкти капітального будівництва, об’єкти основних засобів, придбані або виготовлені власними силами. Ключовим критерієм при цьому є тривалість часу (12 місяців та більше), необхідна для підготовки активу для використання. Капітальне будівництво Комбінат здійснює будівництво підземних горизонтів власними силами (частково із залученням підрядників), сам являється інвестором, замовниками – шахти, інші структурні підрозділи, підрядниками також спеціалізовані структурні підрозділи. Контракти на спорудження одного активу або комплексу активів не укладаються. Кінцевою продукцією будівництва є побудовані та прийняті в експлуатацію об’єкти. Одержання доходів від будівельної діяльності не передбачається. Тому МСБО 11 «Будівельні контракти» в обліку не використовується. Не застосовується також МСФЗ 6 «Розвідка та оцінка запасів корисних копалин», тому що стандарт передбачає облік видатків до початку розвідки і оцінки запасів корисних копалин та після доведення технічної здійсненності та комерційної доцільності їх видобування. Виконувані розвідувальні роботи кернових свердловин та гірничих виробок відносяться до стадій дорозвідки. Запаси залізної руди оцінені до глибин, які перевищують теперішні глибини відпрацювання. Тому ці роботи обліковуються у складі загальних витрат на видобування залізної руди у періоді їх виникнення. Фінансові інструменти Класифікація, визнання та оцінка фінансових інструментів, розкриття інформації про них здійснювалась відповідно до МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання», МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» та оновленим у 2014 році МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», який повністю замінив МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». Фінансовий інструмент – це будь-який контракт, який приводить до виникнення фінансового активу у одного суб’єкта господарювання та фінансового зобов’язання або інструмента капіталу у іншого суб’єкта господарювання. Фінансовий актив – це будь-який актив, що є: • грошовими коштами; • інструментом власного капіталу іншого суб’єкта господарювання; • контрактним правом отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб’єкта господарювання, або обмінювати фінансові інструменти з іншим суб’єктом господарювання за умов, які є потенційно сприятливими, • контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу. Фінансове зобов’язання – це будь-яке зобов’язання, що є: • контрактним зобов’язанням надавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб’єктові господарювання чи обмінювати фінансові активи або фінансові зобов’язаннями з іншим суб’єктом господарювання за умов, які є потенційно несприятливими для суб’єкта господарювання, • контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу суб’єкта господарювання. Інструмент капіталу – це будь-який контракт, який засвідчує залишкову частку в активах суб’єкта господарювання після вирахування всіх його зобов’язань. На підставі вищевикладених формулювань у складі фінансових активів обліковувались: грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість, векселі отримані, депозити у банках, облігації придбані, інвестиції в акції інших компаній, позики видані. У складі фінансових зобов’язань обліковувались: торгівельна кредиторська заборгованість, векселі видані, облігації випущені, позики отримані, деривативи, інші. До інструментів капіталу відносились власні прості акції, частки в статутному капіталі компанії, інші. За винятком торговельної дебіторської заборгованості під час первісного визнання фінансовий актив або фінансове зобов'язання оцінється за його справедливою вартістю плюс (для фінансових активів) або мінус (для фінансових зобов’язань) витрати на операцію, що можуть бути безпосередньо віднесені на придбання або випуск фінансового активу чи фінансового зобов'язання. Для фінансового активу або фінансового зобов'язання, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у прибутку або збитку, витрати на операцію не включаються до первісної вартості. Торгова дебіторська заборгованість при первісному визнанні оцінюється за ціною операції, якщо така заборгованість не містить значного компоненту фінансування та період між передачею товару або послуги та оплатою становить не більше одного року. Витрати на операцію включають гонорари та комісійні, сплачені агентам, брокерам та дилерам та інші. Передбачено застосовування трьох бізнес-моделей суб’єкта господарювання відносно фінансових активів, тобто намірів стосовно них: 1) одержання договірних грошових потоків від фінансового активу; 2) одержання договірних грошових потоків і продажу фінансових активів; 3) інші бізнес-моделі. Фінансові активи класифікуються для оцінки за трьома категоріями: • за амортизованою собівартістю, • справедливою вартістю через інший сукупний дохід, • справедливою вартістю через прибуток або збиток. Для правильного вибору категорії обліку фінансових активів проводяться два тести: 1. тест на застосовувану бізнес-модель з управління фінансовими активами; 2. тест на характеристики грошових потоків за фінансовим активом, установленими договором. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю в разі одночасного дотримання обох таких умов: • фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для одержання договірних грошових потоків; • договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, які є лише погашенням основної суми та сплатою процентів на непогашену частку основної суми. До фінансових активів, оцінених за амортизованою собівартістю, відносяться активи, які утримуються до погашення, тобто мають граничний термін погашення, а саме: • дебіторська заборгованість (включаючи торговельну дебіторську заборгованість); • векселі отримані; • депозити у банках; • облігації придбані; • позики видані. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через інший сукупний дохід у разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: • фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом одержання договірних грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів, • договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. До фінансових активів, оцінених за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у сукупному доході, належать активи, придбані з метою збільшення їх справедливої вартості у довгостроковій перспективі, тобто такі, що мають намір утримувати у період більше року. До таких активів належать інвестиційні папери без визначеного терміну погашення, акції, банківські метали, монети тощо. Інвестиції в акції, що не котируються на ринку, обліковувати за собівартістю як прийнятною оцінкою справедливої вартості, до визначення обставин підприємств-емітентів. Фінансовий актив оцінювався за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо він не оцінюється за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Переоцінку фінансових активів на дату балансу за поточний фінансовий рік відображається у Звіті про прибутки та збитки поточного року. Фінансові зобов'язання класифікуються за справедливою вартістю (ті, що призначені для торгівлі) з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку або за амортизованою собівартістю, у випадку якщо справедлива вартість не застосовується. Зменшення корисності фінансових активів застосовується до тих активів, що обліковуються за амортизованою собівартістю (дебіторська заборгованість). Застосовується загальний підхід до створення оціночного резерву під знецінення дебіторської заборгованості на підставі очікуваних збитків. Дебіторська заборгованість для цілей визначення оціночного резерву сумнівних боргів класифікується як: - нормальну – коли її погашення без сумніву; - сумнівну – коли існує невпевненість у її погашенні; - безнадійну – коли існує упевненість у її непогашенні боржником. Резерв сумнівних боргів розраховується на кожну річну дату для сумнівної торгівельної та іншої дебіторської заборгованості. При цьому використовується індивідуальний підхід для аналізу дебіторської заборгованості по кожному контрагенту окремо та яка не погашена протягом 12 місяців. Суми нарахованого резерву сумнівних боргів обліковується у складі інших операційних витрат. Списання безнадійної дебіторської заборгованості та простроченої кредиторської заборгованості здійснюється на підставі затвердженого висновку – протоколу управлінського персоналу. Запаси Запаси згідно з МСБО 2 «Запаси» - це активи, які утримуються для продажу у звичайному ході бізнесу, перебувають у процесі виробництва для такого продажу та існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг. Використовується наступна класифікація запасів: виробничі запаси (сировина та матеріали, пально-мастильні матеріали, тара, запасні частини, будівельні матеріали, виробничі допоміжні матеріали та інші запаси, які включають малоцінні та швидкозношувані предмети), готова продукція, товари для перепродажу, незавершене виробництво. Готова продукція (руда) обліковується по кожній шахті окремо у розрізі сортів, що класифікуються залежно від вмісту залізного компоненту, згідно діючих Технічних умов на руди залізні: - руда агломераційна марки 1 (скорочена назва «РА-1») - із вмістом заліза 55% та більше, - руда агломераційна марки 2 (скорочена назва «РА-2») - із вмістом заліза 51 – 54,9 %, - руда гематитова сира іншого видобування (скорочена назва «РГС») - із вмістом заліза від 45 %, - руда доменна (скорочена назва «РД»). Запаси визнаються активами, якщо існує ймовірність отримання економічних вигод від їхнього використання в майбутньому та їхня вартість може бути достовірно оцінена. Комбінат визнає активами придбані запаси на підставі переходу майнових ризиків, навіть якщо такі запаси фізично не доставлені, перебувають у дорозі. Первісною оцінкою придбаних або вироблених запасів є їх собівартість, яка включає всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан. Калькулювання собівартості готової продукції здійснюється у відповідності до затвердженої в системі комбінату «Методики калькулювання собівартості готової продукції (руди) ПАТ «Кривбасзалізрудком». До витрат на придбання запасів включається: ціна придбання відповідно до договорів постачальників, ввізне мито та інші податки (окрім тих, що згодом відшкодовуються податковими органами), а також витрати на транспортування, навантаження і розвантаження та інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням матеріалів та послуг (наприклад, ризикова маржа (винагорода банку) по акредитивах, відкритим відповідно до умов договорів поставки запасів, якщо можливо зіставити цю маржу з конкретною партією / партіями запасів). Торговельні знижки, інші знижки та інші подібні їм статті вираховуються при визначенні витрат на придбання. Транспортно-заготівельні витрати (витрати на придбання) обліковуються на окремих субрахунках. Розподіл їх здійснюється за методом середнього відсотка – для товарів та запасів, по обладнанню відносяться прямо до їх собівартості. При вибутті запасів використовується метод ідентифікованої собівартості та метод роздрібних цін для товарів, для готової продукції (руди) – метод середньозваженої собівартості у розрізі сортів по кожній шахті окремо. Малоцінні швидкозношувані предмети з нетривалим строком експлуатації та незначною вартістю списуються з балансу в момент передачі в експлуатацію зі збереженням оперативного контролю фізичної наявності та вартості протягом терміну служби. До малоцінних швидкозношуваних предметів відноситься також спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту з терміном служби більше одного року. Запаси наведені в балансі за меншою з таких двох величин: собівартістю або чистою вартістю реалізації. Запаси оцінені до чистої вартості реалізації на індивідуальній основі, по кожному номенклатурному номеру. Чиста вартість реалізації запасів стає меншою за їх балансову вартість внаслідок пошкодження або застарівання запасів, зниження цін. Для нарахування резерву знецінення запасів використовується два методи: по строкам зберігання на складах (щомісячно) та по оцінці їх фізичного стану на кінець року. При зберіганні запасів до 12 місяців резерв не нараховується, від 12 до 24 місяців резерв нараховується у розмірі 25% від вартості запасів, від 24 до 36 місяців відповідно 50%, від 36 до 60 місяців - 75 %, більше 60 місяців -100%. Знецінення неліквідних, неходових, застарілих запасів та руди до чистої ціни продажу проводиться на підставі проведеної річної інвентаризації відповідно до діючого у комбінаті Порядку. Нарахування резерву знецінення запасів відображається за рахунок інших операційних витрат. Товари, отримані для переробки як давальницька сировина, обліковуються на забалансових рахунках. Запаси давальницької сировини оцінюються за вартістю, передбаченою в приймально-здавальних актах. Повернення запасів здійснюється у випадку розірвання договорів з покупцями. Цей факт оформляється додатковою угодою сторін договору. Виплати працівникам Виплати працівникам – це всі форми компенсації, які працедавець надає працівникам в обмін на їхні послуги підприємству. Працівник надає послуги на основі повного робочого дня, неповного робочого дня, постійної зайнятості, періодичної зайнятості та на тимчасовій основі. Виплати працівникам поділяються на наступні чотири категорії: - короткострокові виплати працівникам, такі як заробітна плата, єдиний соціальний внесок, оплачені щорічні відпустки та тимчасова непрацездатність, участь у прибутку та премії (якщо вони підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду), а також негрошові пільги теперішнім працівникам; - виплати по закінченні трудової діяльності; - інші довгострокові виплати працівникам, включаючи додаткову відпустку за вислугу років або оплачувану академічну відпустку, виплати з нагоди ювілеїв чи інші виплати за вислугу років, виплати за тривалою непрацездатністю, а також отримання частки прибутку, премії та відстрочену компенсацію, якщо вони підлягають сплаті після завершення дванадцяти місяців після закінчення періоду або пізніше; - виплати при звільненні. Комбінат сплачує встановлений діючим законодавством єдиний соціальний внесок за своїх працівників на їх виплати до утримання податку на доходи фізичних осіб. Встановлені зобов’язання по своєчасній сплаті цього внеску. Єдиний соціальний внесок відноситься на витрати в момент нарахування. Відсутність робітника на роботі, яка підлягає обов’язковій оплаті згідно з вітчизняним законодавством, визначається новим терміном - компенсацією за відсутність. Компенсуються працівникам відсутність їх на роботі з різних причин, включаючи відпустки, хворобу та нетривалу непрацездатність, декретні відпустки для батька або матері, відправлення функцій присяжного засідателя та військову службу. Права на компенсації за відсутність поділяються на дві категорії: накопичувані та ненакопичувані. Забезпечення Для накопичення виплат на компенсацію відпусток нараховується резерв на забезпечення виплат відпусток працівників структурних підрозділів, крім ШБУ, ШМУ СУ, РБЦ та УСП з урахуванням єдиного соціального внеску. Щомісячно резерв нараховується спрощеним методом. На дату річного балансу резерв визначається повним методом, використовуючи кількість днів невикористаної відпустки і середньої заробітної плати по кожному працівнику. Зобов’язання за короткостроковими виплатами працівникам не дисконтуються. Виплати при звільненні розглядаються окремо від інших виплат працівникам, оскільки подія, що приводить до виникнення зобов’язання – це звільнення працівника, а не надання ним послуг. Такі виплати є одноразовими, вони не забезпечують підприємству майбутніх економічних вигід і негайно визнаються як витрати. В комбінаті такими витратами є одноразові виплати при виході на пенсію за віком в установленому розмірі, що залежить від стажу роботи у комбінаті, відповідно до колективного договору. Комбінат залучає актуарія для здійснення оцінки зобов'язань по виплатам пільгових пенсій, виплат згідно колективного договору при виході на пенсію та інших виплат. Виплати, які підлягають сплаті через більш ніж 12 місяців після завершення звітного періоду, дисконтуються. Дисконтована (теперішня) вартість зобов'язання визначається актуарієм не рідше одного разу на рік для того, щоб величини, визнані у фінансовій звітності, не відрізнялися істотно від сум, певних на звітну дату балансу. Резерв на забезпечення виплат по судовим вимогам не створювався, т.я. юридичним відділом комбінату не надавалася інформація по судовим позовам, внаслідок чого не можна зробити достовірної наближеної оцінки зобов’язання. Державні гранти Облік державних грантів ведеться за методом доходу. Метод доходу передбачає облік одержання грантів внаслідок виконання умов їх надання та виконання передбачених зобов’язань у складі прибутку або збитку на систематичній основі протягом періодів, у яких визнавати як витрати відповідні витрати, для компенсування яких ці гранти призначалися. Державні гранти визнаються як цільове фінансування з одночасним збільшенням інших операційних доходів. Комбінат у минулому одержував пільги з оподаткування, внаслідок чого були придбані основні засоби. Цей грант пов'язаний з активами, що амортизуються, відображається в балансі у складі довгострокових зобов’язань як доходи майбутніх періодів і визнається у Звіті про фінансові результати протягом тих періодів і в тих пропорціях, у яких визнаються амортизаційні витрати за цими активами. Гранти, пов’язані з активами, що не амортизуються, також вимагають виконання певних зобов’язань і тоді вони визнаються у прибутку або збитку протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати з виконання зобов’язань. У звіті про рух грошових коштів гранти показані окремими статтями розгорнуто. При невиконанні або порушенні умов гранту підприємство зобов’язане його повернути. Звітність за сегментами Операційним та звітним сегментом визначено один сегмент основного виду економічної діяльності, який відповідає кожному з встановлених у параграфі 13 МСФЗ 8 «Операційні сегменти» кількісних порогів. Основним видом продукції показується товарна продукція – руда, інші види продукції та послуг відносяться на нерозподілені сегменти. Суми про прибутки, активи та зобов’язання, пов’язані з рудою, розподіляються прямим методом. Географічними регіонами, де розміщаються покупці руди являються: Україна, Інша Європа, СНД, Інші країни. Надається інформація про ступінь залежності від своїх основних клієнтів, але не розкривається назва основного клієнта. Податок на прибуток Облік податків на прибуток, подання та розкриття інформації про них у фінансовій звітності розглядається в МСБО 12 «Податки на прибуток». Стандарт визначає обліковий підхід до податків на прибуток, а не податковий. МСБО 12 передбачає враховувати податкові наслідки операцій, що призводять до різниці між податковим та обліковим прибутком. Застосовується метод зобов’язань за балансом - визначення тимчасових різниць між обліковим і податковим прибутком, виходячи з податкової бази та балансової вартості активів і зобов’язань. Витрати з податків на прибуток за звітний період складаються з поточного податку на прибуток, скоригованого на відстрочені податки з прибутку. Поточний податок на прибуток за звітний та попередні періоди відображається в обліку як зобов’язання (податок на прибуток, що підлягає сплаті). Поточні податкові зобов’язання (активи) за звітний і попередні періоди оцінюється за сумою, яку передбачається сплатити податковим органам (відшкодувати у податкових органів) із застосуванням ставок оподаткування та податкового законодавства, що діють або превалюють до кінця звітного періоду. Відстрочені податкові активи та зобов’язання оцінюються за ставками оподаткування, які передбачається використовувати в період реалізації активу чи погашення зобов’язання, на основі ставок оподаткування та податкового законодавства, що діють або превалюють до кінця звітного періоду. Поточні податкові активи та поточні податкові зобов’язання в балансі згортаються. Відстрочені податкові активи та зобов’язання не зважаючи на те, що вони відшкодовуються або сплачуються у майбутніх звітних періодах, дисконтуванню не підлягають за вимогами МСБО 12 «Податки на прибуток». Дивіденди Дивіденди - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, яку виплачують акціонерам з розрахунку на одну належну їм акцію певного типу або класу. Рішення про виплату дивідендів за простими акціями та їх суму приймається на загальних зборах акціонерного товариства. Дивіденди виплачуються тільки грошовими коштами. Нараховані дивіденди відображаються як зобов’язання. При виплаті дивідендів своїм акціонерам на підставі прийняття рішення про їх виплату, нараховується та сплачується до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток за встановленою законодавством ставкою, нарахований на суму дивідендів. Податок на прибуток (дивіденди) підлягає сплаті до бюджету згідно Податкового кодексу України. Нові стандарти й інтерпретації бухгалтерського обліку Для складання фінансової звітності за 2019 рік застосовувався МСФЗ 16 «Оренда». Відповідно до положень облікової політики, вимоги МСФЗ 16 «Оренда» слід застосовувати ретроспективно з визнанням кумулятивного наслідку першого застосування стандарту як коригування залишку нерозподіленого прибутку на початок періоду станом на дату першого застосування. У зв’язку з тим, що укладені договори оренди, в яких Товариство виступає орендарем, підпадають під дію критеріїв, визначених § 5 МСФЗ 16 «Оренда», такі договори обліковуються як договори операційної оренди. Тому, вплив перерахунку у зв’язку із застосуванням МСФЗ 16 «Оренда» є нульовим, а різниці у зв’язку з цим не виникають.

Інформація про основні види продукції або послуг, що їх виробляє чи надає емітент, перспективність виробництва окремих товарів, виконання робіт та надання послуг; залежність від сезонних змін; про основні ринки збуту та основних клієнтів; основні ризики в діяльності емітента, заходи емітента щодо зменшення ризиків, захисту своєї діяльності та розширення виробництва та ринків збуту; про канали збуту й методи продажу, які використовує емітент; про джерела сировини, їх доступність та динаміку цін; інформацію про особливості стану розвитку галузі виробництва, в якій здійснює діяльність емітент, рівень впровадження нових технологій, нових товарів, його положення на ринку; інформацію про конкуренцію в галузі, про особливості продукції (послуг) емітента; перспективні плани розвитку емітента; кількість постачальників за основними видами сировини та матеріалів, що займають більше 10 відсотків в загальному об'ємі постачання, у разі якщо емітент здійснює свою діяльність у декільках країнах, необхідно зазначити ті країни, у яких емітентом отримано 10 або більше відсотків від загальної суми доходів за звітний рік

Основним видом діяльності Товариства є видобування підземним способом природно багатої залізної руди, реконструкція та будівництво шахт і підземних споруд. Основною продукцією, що виробляє ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», та за рахунок продажу якої комбінат отримав 10 або більше відсотків доходу за звітний рік, є руда залізна агломераційна марки 1 та руда залізна доменна. Чистий фінансовий результат (прибуток) за 2019 рік склав 1 583 315 тис. грн., прибуток від реалізації продукції (руди) склав 3 551 618 тис. грн. Обсяг виробництва у 2019 році склав 4 396,7 тис. т (5 740 645 тис. грн.), обсяг реалізованої продукції 4284,89 тис. т (6 559 213 тис. грн.) Середня ціна реалізації 1 тони залізної руди в 2019 році 1530,78 грн. Сума виручки за 2019 рік склала 6 559 213 тис. грн. Загальний обсяг поставленого експорту за 2019 рік у грошовому еквіваленті становить 4 574 069 тис. грн., що складає 70% від загального обсягу продажу. Розвідані запаси природно багатих руд до глибини 2000-2500 метрів складають 715,4136 млн. тон з середнім вмістом заліза 58,53%. Балансові запаси природно багатих руд до глибини 1565-1670 метрів складають 280,349 млн. тон з середнім вмістом заліза 58,69%. Всі ці запаси можуть забезпечити роботу шахт ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» на строк біля 110 років. Крім того, є можливість розширення сировинної бази за рахунок магнетитових кварцитів, розвідані запаси яких до глибини 1500 метрів складають 940,2 млн. тон (з вмістом Feмаг=24,12% та Feзаг.=33,82%). Основна виробнича діяльність Товариства відносно мало залежить від сезонних змін. У зимовий час виконуються заходи по попередженню замерзання обладнання у стволах шахт шляхом їх обігріву, також виконуються роботи по попередженню примерзання товарної залізної руди до стінок та днища залізничних вагонів під час її транспортування споживачам шляхом обробки вагонів спеціальною профілактичною речовиною. Реалізація руди залізної прямо не залежить від сезонних змін. Попит на неї формується виходячи з попиту на метал. Основні ринки збуту: Україна, Польща, Словаччина, Чехія, Сербія, Румунія, Угорщина. Основні клієнти: ПрАТ «Маріупольский металургійний комбінат ім. Ілліча», ПАТ «Нікопольский завод феросплавів», «Arcelor Mittal Poland S.A.», "U. S. Steel Kosice, s.r.o.”, «Liberty Ostrava s.a.», «Trinecke zhelezarny a.s.» , “HESTEEL SERBIA IRON & STEEL D.O.O. BEOGRAD”, “ISD DUNAFERR Co.Ltd”. Серед істотних факторів, які можуть вплинути на діяльність комбінату, необхідно відзначити наступні: - підвищення конкуренції у сфері виробництва та реалізації залізної руди; - постійне погіршення з глибиною гірничо – геологічних та гідрогеологічних умов при видобуванні залізної руди; - високий ступінь невизначеності нормативної бази по профілю діяльності комбінату у зв'язку з переходом на нормативи ЕС; - ризик погіршення ситуації в металургійній промисловості на внутрішньому та зовнішньому ринку. У своїй діяльності ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» стикається з галузевими та фінансовими ризиками. До галузевих ризиків відноситься: - Ризик погіршення ситуації в металургійній галузі на внутрішньому та зовнішньому ринку; - Збільшення конкуренції у сфері виробництва та реалізації залізної руди. Даний ризик є значним і прямих способів його зменшення не існує. Зберегти ринки збуту комбінату можливо шляхом підвищення якості та збільшенням кількості реалізованої продукції, а також дотримання дисципліни поставок. До фінансових ризиків відноситься: - непрогнозоване зростання цін на матеріали, які використовуються у виробничий діяльності, і зростання вартості послуг; - ризик неплатежів на поставлену продукцію. Реалізація продукції ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» цілком пов`язана з перевезення залізничним транспортом. Основними споживачами виробленої товариством продукції є відчизнянні металургійні підприємства та металургійні підприємства Східної Європи. Монопольне становище «Укрзалізниці» на ринку залізничних послуг України призводить до неконтрольованого зростання залізничного тарифу, що негативно впливає на структуру цін готової продукції комбінату. Не можна не врахувати, що збільшення транспортних тарифів і зборів, що застосовуються при наданні послуг з транспортування вантажів ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», тягне за собою істотне збільшення транспортної складової у собівартості готової продукції. Падіння споживчого попиту, пов'язане з циклічністю попиту на продукцію для металургії, а також можливе підвищення цін на закуповувані матеріали і зростання вартості тарифів на послуги природних монополій (електроенергія, вибухові матеріали тощо), можуть привести до підвищення собівартості залізної руди і, як наслідок, до необхідності підвищення відпускних цін на продукцію комбінату. Основними заходами по зменшенню впливу негативних факторів на діяльність комбінату є: - збільшення вмісту заліза та зменшення вмісту шкідливих домішок у товарній руді, - впровадження нової техніки та технології на основних технологічних процесах виробництва товарної залізної руди, - заміна зношеного та капітальний ремонт основного технологічного обладнання, - розробка внутрішніх регламентуючих документів на заміну ГОСТам та ДСТУ, що відміняються, - адаптапція до нових нормативних документів. Для зменшення впливу негативних факторів комбінат проводить заходи з впровадження енерго - і ресурсозберігаючих схем і розробляє нові схеми перевезення. Несплата відвантаженої продукції і відстрочка платежу може привести до зниження доходу комбінату . Основні дії, спрямовані на зниження даного ризику: моніторинг дебіторської заборгованості, юридичні дії у разі несплати поставок продукції. Розширення ринків збуту здійснюється завдяки підвищенню конкурентоспроможності продукції ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» шляхом підвищення якості залізної руди, що добувається, реалізації заходів по зниженню собівартості продукції. Продаж продукції ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» на внутрішньому і зовнішньому ринку здійснюється шляхом укладання договорів (контрактів ) купівлі – продажу з металургійними комбінатами України і компаніями - трейдерами у Європі. Продукція відвантажується залізничним транспортом маршрутними партіями (53-54 вагони) до західних кордонних переходів та припортових станцій. Для забезпечення процесу виробництва комбінат у звітному періоді здійснював придбання наступних основних видів товарно-матеріальних цінностей: - металопрокат, - метизи, електроди, дріт, - канати підйомні вантажні, - буровий інструмент, - вибухові матеріали, - лісні матеріали, - паливно-мастильні матеріали, - гірничошахтне і допоміжне обладнання, - запасні частини. У 2019 році в порівнянні з 2018 роком відбулося зростання цін на ТМЦ та енергоресурси відбулося наступним чином: - лісні матеріали на 8,9%, - стиснене повітря на 6,6%, - металокріплення на 0,3%, - електроенергія на 23%. За результатами 2019 року промисловість України впала майже на 2%, у грудні – на 8,3%. У порівнянні з 2018 роком металургійне виробництво впало більш ніж на 3%.В Китаї песимістичні очікування зниження темпів розвитку внутрішнього ринку та зниження цін на руду приведи до падіння внутрішніх цін на заготовку, що в свою чергу вплинуло на експортні ціни. Турецький ринок не став виключенням, низький попит та падіння цін привели до зниження котировок на ринку заготовки. Продовжують негативний тренд ринки арматури та катанки. Зниження попиту, проблеми з логістикою та обмеженнями в реалізації проектів з причини розповсюдження коронавірусу посилили песимістичні настрої та формування низхідного тренду на попит на ЗРС у більшості регіонів. Згідно розробленої стратегії розвитку комбінату передбачається глобальний перехід на нові технології розкриття, підготовки та відпрацювання рудних покладів з використанням самохідного гірничого обладнання. Це єдиний шлях, який в умовах допущеного відставання будівництва нових горизонтів і постійного погіршення, з глибиною, умов відпрацювання може дозволити шахтам комбінату стабільно працювати по товарній руді на рівні 5,6 - 6,0 млн. тон на рік. Довгостроковою програмою стратегічного розвитку підприємства до 2025 р. передбачено застосування на основних технологічних операціях по проведенню та кріпленню гірських виробок, випуску та доставці руди, високопродуктивного гірничопрохідницького імпортного устаткування провідних світових виробників. Велика увага на підприємстві приділяється будівництву нових підземних горизонтів, які забезпечують гарантоване майбутнє комбінату. Частка виїмки гірничої маси на будівництві нових горизонтів шахт з використанням самохідних комплексів у 2019 році склала 45,3% (36468 куб.м). На теперішній час здійснюється будівництво горизонтів: на ш. Тернівська – гор. 1425м та 1500м, на ш. Гвардійська – гор. 1430 м, на ш. Октябрська – гор. 1340м та 1415м, на ш. Родіна – гор. 1465м. Основними конкурентами – виробниками залізної руди в Україні є: ПрАТ «Суха Балка», м. Кривий Ріг , ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат», м. Дніпрорудне. Основними конкурентами – виробниками залізної руди в країнах СНД є: Стойленський ГЗК, Росія, Яковлівський рудник, Росія. Основними західними конкурентами – виробниками залізної руди є: рудник Itabira і Carajas, Бразилія, рудники Ліберії. Основний вид продукції комбінату – руда агломераційна та доменна – не є небезпечними для людей та довкілля, та використовується лише у технологічних процесах виробництва чавуну з використанням доменних печей. Застосування в інших галузях народного господарства дуже обмежене. Відповідно до плану стратегічного розвитку ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» пріоритетним напрямком науково – технічного розвитку є підвищення якості товарної продукції, підтримання обсягів виробництва товарної продукції та зниження собівартості її виробництва. В обсязі програми розвитку плануються роботи з реконструкції скіпової підйомної установки ш. Гвардійська, модернізації дробильно – сортувальних фабрик, використання бурової та прохідницької техніки нових поколінь, модернізація та реконструкція електроустаткування та інше. Планується здача в експлуатацію І-шої черги пускового комплексу гор. 1340м ш. «Октябрська» з введенням 700 тис. тон потужності, яка вибуває. Балансовий запас горизонту 1340-1265 м складає 11130,9 т.т з вмістом заліза 59,93%. Також плануються промислові дослідження по розсіву руди в високочастотному полігармонійному полі на грохоті ВПГС-5С на шахтах «Гвардійська», «Родіна» та «Октябрська», що дозволить переробку аглоруди з низьким (менше 55%) вмістом заліза та некондиційної фракції рудної маси (НФРМ), які зараз не знаходять попиту на ринках ЗРС. ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» співпрацює з кількома основними постачальниками матеріалів, які займають значну частину у загальному обсязі постачання, а саме: ПрАТ «Промвибух», та КП «ШКЗ «Імпульс» з постачання вибухових речовин, ТОВ «Метінвест СМЦ» з постачання металопрокату, ТОВ «ДЕТ-ЮА» - буровий інструмент, пневмоінструмент, рукава напірні, труби вентиляційні, пневмопідтримки, перфоратори, засоби малої механізації, запасні частини до імпортної техніки, ТОВ «НГМЗ» - пристрій причіпний, гірничошахтне обладнання, запасні частини до лебідки. Товариство здійснює свою господарську діяльність на території України, покупцями руди являється Україна та європейські країни: Чехія, Словаччина, Польща, Сербія.

Основні придбання або відчуження активів за останні п'ять років. Якщо підприємство планує будь-які значні інвестиції або придбання, пов'язані з його господарською діяльністю, їх необхідно описати, включаючи суттєві умови придбання або інвестиції, їх вартість і спосіб фінансування

У 2019 році зовнішні інвестиції та кредитні кошти Товариством не залучались, фінансування господарської діяльності здійснювалось за рахунок власних коштів. Обсяг капітальних вкладень Товариства за 2019 рік склав 481 506 тис. грн. Фінансування здійснене за рахунок власних коштів (у т. ч. за рахунок амортизації 189 505 тис. грн., за рахунок прибутку – 292 001 тис. грн.). У 2015 році введено в експлуатацію основних засобів на суму 309 901 тис. грн., відчужено основних засобів на суму 32 980 тис. грн. У 2016 році введено в експлуатацію основних засобів на суму 74 048 тис. грн., відчужено основних засобів на суму 25 634 тис. грн. У 2017 році введено в експлуатацію основних засобів на суму 103 642 тис. грн., відчужено основних засобів на суму 44 042 тис. грн. У 2018 році введено в експлуатацію основних засобів на суму 238 011 тис. грн., відчужено основних засобів на суму 33 067 тис. грн. У 2019 році введено в експлуатацію основних засобів на суму 539 850 тис. грн., відчужено основних засобів на суму 62 400 тис. грн. Згідно затвердженої інвестиційної програми на 2020 рік загальні інвестиції по підприємству плануються на рівні 683 834,6 тис. грн. (без ПДВ). З них планується витратити: - на виконання робіт з проектування та гірничо-капітальні роботи з будівництва нових горизонтів на заміну тих, що вибувають, для підтримання обсягів видобутку залізної руди – 238 012,8 тис. грн., - на заміну СПУ ш. «Гвардійська» - 31 705,5 тис. грн., - на модернізацію та реконструкцію – 39 379,1 тис. грн., - на закупівлю нової техніки 61 770,2 тис. грн., - на закупівлю основного обладнання – 90 032, 4 тис. грн., - на закупівлю допоміжного обладнання – 50 157,3 тис. грн., - на капітальні ремонти – 123 345,1 тис. грн.

Основні засоби емітента, включаючи об'єкти оренди та будь-які значні правочини емітента щодо них; виробничі потужності та ступінь використання обладнання; спосіб утримання активів, місцезнаходження основних засобів. Крім того, необхідно описати екологічні питання, що можуть позначитися на використанні активів підприємства, плани капітального будівництва, розширення або удосконалення основних засобів, характер та причини таких планів, суми видатків, у тому числі вже зроблених, опис методу фінансування, прогнозні дати початку та закінчення діяльності та очікуване зростання виробничих потужностей після її завершення

Значних правочинів щодо основних засобів у звітному періоді емітент не укладав, у тому числі не складались угоди про фінансову оренду. По основним засобам, що здаються в оперативну оренду право користування активом передається на визначений час без юридичного переходу права власності та отримання компенсаційних виплат. Станом на 31.12.2019 року укладено 22 договорів (у 2018 році – 25) на оренду об`єктів нерухомості та обладнання, які не використовуються у виробничій діяльності. Товариство фактично зберігає за собою всі ризики та вигоди, пов`язані з право власності на об`єкти оренди. Договори укладені строком на один рік і відповідно до МСФЗ 16 «Оренда», визнаються операційною орендою. Об’єкти оренди амортизуються по нормам, прийнятим на комбінаті відносно аналогічних активів. Вартість об’єктів, їх знос та вартість орендних платежів по групам основних засобів, переданим в оренду, наведені нижче: тис. грн. Найменування груп основних засобів Первісна вартість Амортизація (знос) Орендні платежі 2019 р. 2018 р. 2018 р. 2018 р. 2018 р. 2018 р. Відхилення (+,-) Будівлі, споруди та передавальні пристрої 2 511 6 921 2 113 6 271 504 673 -169 Машини та обладнання допоміжних цехів 99 12 99 11 0 0 - Обладнання та засоби зв’язку - - - - 0 0 0 Всього: 2610 6 933 2 212 6 282 504 673 -169 Внаслідок передачі в оперативну оренду, що не використовуються Товариством об`єктів основних засобів, отриманий додатковий прибуток за 2019 рік 466 тис.грн., за 2018 – 600 тис.грн. Виробничі потужності по видобутку товарної залізної руди станом на 01.01.2019р. складали 6710,0 тис.т. Ступінь використання виробничих потужностей за 2019 рік склав 65,53%. Утримуються активи для власного виробничого використання. До основних засобів Товариства належать рухомі та нерухомі основні фонди, у тому числі будівлі та споруди, машини та обладнання, прилади, меблі, транспортні засоби, устаткування, обчислювальна техніка, тощо. Значних правочинів щодо основних засобів у звітному періоді Товариство не укладало. Активи Товариства щорічно інвентаризуються, їх вартість відображається у балансі підприємства. При цьому витрати на ремонт і обслуговування основних засобів здійснюються та списуються на витрати в момент їх виникнення. Утримання активів здійснюється господарським способом, місцезнаходження основних засобів згідно реєстраційних документів: у Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Кіровоградській областях України. Екологічні питання, що можуть позначитися на використанні активів підприємства: - у сфері охорони навколишнього природного середовища — екологічний податок за 2019 рік склав — 4427,042 тис. грн., в т.ч. за розміщення відходів — 809,323 тис. грн., за викиди в атмосферу – 163,041 тис. грн., за скиди зворотних вод — 3454,678 тис. грн. - у сфері охорони атмосферного повітря — Основними ризиками в діяльності підприємства у сфері охорони атмосферного повітря є штрафи на посадових осіб, розрахунки збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутність дозволу на викиди, перевищення встановлених нормативів ГДВ за рахунок неефективної роботи аспіраційно-технічних установок (АТУ), порушення технологічних регламентів та інше. Умовами дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря являється заборона експлуатації технологічного обладнання при несправних аспіраційно-технічних установках. Терміни дії дозволів на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами комбінату до 22.02.2023р., 29.09.2024р., 09.10.2024 р., 03.11.2027р., 01.04.2029р. Наявність дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами є обов'язковим для підприємств, відсутність дозволу на викиди тягне за собою адміністративну, кримінальну відповідальність та значні позови щодо підприємства. До “Міської програми по вирішенню екологічних проблем Кривбасу на 2016-2025 роки” та “Комплексною програмою (стратегією) екологічної безпеки та збереження клімату Дніпропетровської області на 2016-2025рр.” на 2020 рік внесені заходи по пилопридушенню, а саме: Зрошення складів готової продукції. Полив автодоріг і промислових майданчиків, автодоріг в зоні проведення робіт з рекультивації, доріг складу пустих порід. Полив вулиць СЗЗ шахт Родіна” , “Октябрська”, “Гвардійська” та “Тернівська”. Зі спеціалізованими науковими та громадськими організаціями опрацьовується можливість з впровадження нових технологій з пилопригнічення відвалів зі зменшенням викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у тому числі при розробці проєкту “Проведення біологічної рекультивації хвостосховища та дамби шахти “Октябрська” ПАТ “Кривбасзалізрудком”. - у сфері охорони водних ресурсів — Основними ризиками в діяльності підприємства у сфері використання та охорони водних ресурсів є порушення водного законодавства, яке тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, нарахування збитків за понаднормативне скидання забруднюючих речовин, що зумовлене перевищенням встановлених нормативів гранично-допустимих скидів (ГДС), самовільний забір води із водних об'єктів, відсутність дозволів на спеціальне водокористування. А також, не виконання вимог регламенту скиду надлишків зворотних (шахтних) вод та розпорядження Кабінету Міністрів України, яким надається дозвіл на скидання надлишків зворотних вод та затягування і несвоєчасне надання такого дозволу державними органами на здійснення заходів зі скидання надлишків зворотних вод. При настанні аварійної ситуації на ставку-накопичувачі через його переповнення, та як наслідок припиненні приймання шахтних вод, аварійна ситуація виникне, у т.ч. й у межах міста Кривий Ріг через припинення відкачування шахтних вод із шахт на денну поверхню. Спеціальне водокористування ПАТ “Кривбасзалізрудком” здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування №363/ДП/49д-18 від 27.06.2018р., терміном дії до 27.06.2021р., виданий Сектором у Дніпропетровській області Держводагенства. Ліміти забору води, використання води та скидання стічних вод встановлені дозволом на спеціальне водокористування. На шахтах “Тернівська” та “Октябрська” існують випуски дощових та талих стічних вод випуск № 1 та №2 відповідно. Так, стічні води попередньо очищаються перед їх відведенням у р.Саксагань. Безпечність і стабільність підземних робіт може бути забезпечена лише за умови безперервної відкачки шахтних вод, що попутньо утворюються при видобутку корисних копалин. Накопичені води у ставку-накопичувачі балки Свистунова щорічно, в осінньо-зимовий період скидаються в річку Інгулець. Скидання шахтної води проводиться нижче с. Латовка (Широківський район) за течією річки, тобто на значній відстані від міської межі. Роботи з прийому і тимчасовій акумуляції шахтної води в ставок-накопичувач б. Свистунова та проведення її скиду шляхом відкачування в р. Інгулець здійснює ДП “Кривбасшахтозакриття” на підставі укладеного договору. Відповідно п. 10 ст. 14 Водного кодексу України у разі виникнення аварійних ситуацій рішення про скиди шахтних вод з накопичувачів у водні об'єкти, якщо вони призводять до перевищення гранично допустимих концентрацій приймає Кабінет Міністрів України. Отже, скидання високомінералізованих шахтних вод у р. Інгулець здійснюється на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України та згідно з індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу. Так, протягом останніх років, з причин затягування та несвоєчасного надання дозволу на здійснення заходів зі скидання, замість здійснення скиду у міжвегетаційний період з 01 листопада по 1 березня за 120 діб, що надало б змогу повністю спорожнити ставок-накопичувач та виконати всі необхідні регламентні роботи, скид здійснювався: - у 2019 році – з 28.01.2019 року по 01.03.2019 року; - у 2020 році — з 17.01.2020 року по 01.03.2020 року. Таким чином, у 2019 році з запланованих до скиду - 15047,0 тис.м3, фактично скинуто зворотних вод 4294,0 тис.м3, в т.ч. зворотних вод ПАТ “Кривбасзалізрудком” - 1932,3 тис.м3; у 2020 році з запланованих до скиду - 15353,0 тис.м3, фактично скинуто 4208,0 тис.м3 зворотних вод, в т.ч. зворотних вод ПАТ “Кривбасзалізрудком” - 1830,5 тис.м3. Після скидання надлишків зворотних (шахтних) вод проводяться заходи з промивки русла р. Інгулець, сенс якої полягає в поступовому заміщенні в руслі забрудненої води на чисту. Промивання русла р. Інгулець, після скидання здійснюється за спеціально розробленим регламентом промивання та екологічного оздоровлення річки Інгулець, який щорічно затверджується Держводагентством України. Слід відзначити, що гірничорудні підприємства Кривбасу, щорічно на пайових засадах та за рахунок власних коштів, приймають участь у здійсненні заходів з промивки та екологічного оздоровлення русла річки Інгулець. Протягом більше ніж 10 останніх років, за виключенням 2019 та 2020 років, Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного та водогосподарського будівництва ПАТ «Укрводпроект» розробляв та доопрацьовував проекти регламенту промивки русла та екологічного оздоровлення річки Інгулець, для подальшого їх затвердження Державним агентством водних ресурсів України. В 2019 році ПАТ «Укрводпроект» на замовлення гірничорудних підприємств Кривбасу було розроблено проект Регламенту промивання та екологічного оздоровлення річки Інгулець, яким передбачено закупку води та її подачу каналом Дніпро-Інгулець у Карачунівське водосховище за договорами з гірничорудними підприємствами в обсязі 100,0 млн.м3, з розрахунку 55,0 млн.м3 — для промивки річки Інгулець та 45,0 млн.м3 — для забезпечення розбавлення надлишків зворотних вод у період можливого їх скиду. Проте, Держводагентством без залучення ПАТ «Укрводпроект» чи будь-яких інших спеціалізованих науково-дослідних установ, у 2019 році затверджено регламент промивання та екологічного оздоровлення річки Інгулець, яким передбачено закупку води та її подачу каналом Дніпро-Інгулець за договорами з гірничорудними підприємствами в обсязі 181,0 млн.м3. У поточному 2020 році Держводагентство продовжує вчиняти свої зухвалі дії та демонструє повне небажання знаходити порозуміння з іншими зацікавленими сторонами, зокрема і гірничорудними підприємствами Кривбасу, знову ж таки не залучає до процесу розробки регламенту промивання та екологічного оздоровлення річки Інгулець на 2020 рік наукові установи, затверджує регламент промивання власного бачення, без надання жодних тому обґрунтувань, при цьому обсяг подачі води каналом Дніпро-Інгулець за договорами з гірничорудними підприємствами вже мають становити 190,0 млн.м3. Проте ПАТ “Кривбасзалізрудком” будучи відповідальним водокористувачем, як і раніше на пайових засадах та за рахунок власних коштів, щорічно приймає участь у здійсненні заходів з промивки русла р. Інгулець та її оздоровленні. Винятком не став і 2019 рік. Запланований обсяг води на промивання русла річки Інгулець в кількості не менше 100,00 млн.м3, як то передбачено “Планом заходів щодо поетапного зменшення обсягів скидання надлишків зворотних вод у р.Інгулець, поліпшення якості води у басейні зазначеної річки, Карачунівському водосховищі, водозаборі Інгулецької зрошувальної системи до 2025 року”, затвердженого cпільним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 08.11.2017р. № 1622/405, за рахунок коштів гірничорудних підприємств, зокрема і з боку ПАТ “Кривбасзалізрудком” відповідно до пайової частки комбінату сплачено УК річки Інгулець 38966,4 тис.грн. за поданий об’єм дніпровської води 45,1 млн. м3. На теперішній час між ПАТ “Кривбасзалізрудком” та Управлінням каналів річки Інгулець укладається договір № 1/321 від 20.03.2020р., з протокол урегулювання розбіжностей, на подачу води по каналу Дніпро-Інгулець для виконання Регламенту промивання р.Інгулець у 2020 р., також обсягом води в кількості не менше 100,00 млн.м3, як то передбачено “Планом заходів….” відповідно до пайової частки комбінату об'єм подачі технічної води для промивки ріки Інгулець у 2020р. Складає 43500,0 тис.м3 на загальну суму 49120,2 тис.грн. Проблема шахтних вод Криворізького залізорудного басейну формувалася десятками років. Вона є однією з найактуальніших і найскладніших регіональних екологічних проблем України. Створена ще за радянських часів та існуюча десятирічами технологія поводження з шахтними водами гірничих підприємств Кривбасу, не надає альтернативи їх тимчасовій акумуляції у балці Свистунова та подальшому скиду зворотних шахтних вод шляхом відкачування у річку Інгулець. Враховуючи ситуацію щодо поводження з високомінералізованими шахтними водами, яка останнім часом склалась ПАТ «Кривбасзалізрудком» розуміє, що мільйонні кошти, що витрачаються на даний час доцільніше було б витрачати на впровадження альтернативних методів (схем) з їх утилізації. Саме з цією метою комбінат бере і брав участь раніше, в т.ч. фінансово, практично у всіх програмах забезпечення екологічної безпеки Криворізького регіону. На виконання “Плану заходів щодо поетапного зменшення обсягів скидання надлишків зворотних вод у р.Інгулець, поліпшення якості води у басейні зазначеної річки, Карачунівському водосховищі, водозаборі Інгулецької зрошувальної системи до 2025 року”, та з метою продовження раніше проведених робіт, комбінатом у 2018 році був укладений договір з Інститутом проблем природо - користування та екології НАН України на виконання науково дослідної роботи з обґрунтування технологічних схем та параметрів промислово-дослідної дільниці демінералізації шахтних вод на шахті “Тернівська” ПАТ “Кривбасзалізрудком”. В березні місяці 2019 року Інститутом проблем природокористування та екології НАН України була представлена виконана НДР. Окрім усього іншого, в даній роботі відзначено про складність та багатофакторність проблеми демінералізації та не вирішено питання подальшого поводження з сольовими залишками, що будуть утворюватись в результаті запропонованої схеми демінералізації шахтних вод. Враховуючи багатофакторність проблеми управління шахтними водами, а також і те, що в умовах ПАТ “Кривбасзалізрудком” найбільш гострим дане питання можна вважати саме для шахти “Родіна”, що зумовлено обсягом шахтних вод, що відкачуються з неї на денну поверхню, ПАТ “Кривбасзалізрудком” на підставі укладеного у 2019 році договору виконані роботи щодо дослідження можливості зниження об’ємів притоку підземних вод до шахти “Родіна” при зниженні рівня відкачки підземних вод у шахті “ім. Валявко”. Отже, для зміни діючої системи управління шахтними водами Кривбасу мають бути докладені зусилля усіх зацікавлених сторін та досягнуто консолідоване рішення для радикального вирішення даної проблеми . - у сфері поводження з відходами — у 2019 році на гірничо-техничну рекультивацію порушених земель витрачено 98400,585 тис.грн., на утилізацію промислових відходів – 107,494 тис.грн., на складування на міському полігоні твердих побутових відходів (ТПВ) — 10,461 тис.грн. Основними ризиками в діяльності підприємства у сфері поводження з відходами є штрафи на посадових осіб, розрахунки збитків за засмічення земельних ділянок промисловими та побутовими відходами або забруднення земельних ділянок нафтопродуктами, госпобутовими стоками та інше. Для уникнення даних ризиків необхідно своєчасно вивозити тверді побутові відходи на полігон та своєчасно передавати промислові відходи організаціям згідно укладених договорів. З 1 січня 2013 року Законом України № 4834 внесені зміни в Податковий Кодекс України, згідно яких підприємство повинно платити екоподаток тільки за розміщення відходів виробництва. При наявності договорів на передачу відходів, комбінат буде платити екоподаток тільки за розміщення пустих порід на складі пустих порід шахти “Октябрська”. Основними об’єктами капітальних інвестицій ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є капітальні вкладення в реконструкцію основного виробництва, які полягають у розкритті нових горизонтів шахт для заміни вибуваючих з метою підтримки виробничих потужностей. Цей напрямок капіталовкладень носить постійний характер, починаючи з введення шахти в експлуатацію і закінчуючи прийняттям рішення про її закриття чи консервацію. Витрати на реконструкцію шахт з метою підтримки виробничих потужностей для заміни вибуваючих полягають у прохідці гірничих виробок, що розкривають нижчележачі горизонти для заміни відпрацьованих (стволи, пристволові виробки, дробарно-бункерні і водовідливні комплекси), їх облаштування (кріплення, рейковий шлях, канавка, трап), прокладка по ним інженерних комунікацій (трубопроводи стисненого повітря, кабелі електричних мереж, сигналізації, зв’язку тощо), а також вартості необхідного технологічного (електричного) обладнання і витрат по його монтажу. Сума капіталовкладень у реконструкцію (розкриття горизонтів шахт на заміну відпрацьованих) в 2019р. Склала 370 932 тис. грн., план на 2020 рік – 465 882 тис. грн. Витрати на придбання обладнання (для заміни зношеного та імпортних комплексів гірничопрохідницького устаткування) у 2019 році склали 77 379 тис. грн. План на 2020 рік 242 352 тис. грн. На будівництво, реконструкцію і технічне переозброєння та модернізацію об’єктів промислового призначення на поверхні шахт і структурних підрозділів (ДСФ, ГВУ, підйомні установки шахт, об’єкти енергетики і т.п.) для підтримання їх функціональних призначень і виробничих потужностей у 2019 році витрачено 12 901 тис. грн. План на 2020 рік 126 188 тис. грн. З метою забезпечення будівництва, реконструкцій, технічного переозброєння і модернізації об’єктів комбінату щорічно передбачаються кошти на фінансування проектно-вишукувальних робіт. У 2019 році витрачено 4 763 тис. грн. План на 2020р. 18 000 тис. грн. На виконання заходів щодо відселення жителів із зони впливу виробничої діяльності шахт комбінату (зони зміщення земної поверхні від гірничих робіт і санітарно-захисні зони) у 2019 році витрачено 7 113 тис. грн. План на 2020р. – 11 929 тис. грн.

Проблеми, які впливають на діяльність емітента; ступінь залежності від законодавчих або економічних обмежень

Істотними проблемами, які впливають на діяльність емітента є високий рівень конкуренції у даному сегменті ринку. Залежність також існує від змін податкового законодавства, щодо відображення доходів і витрат, величини податків та зборів. Необхідна розробка і впровадження науково обгрунтованих дифиренційованих норм плати за користування надрами, диференційованого податку на землю, включаючи рівень плати за землі, порушені гірничими роботами і відновлені (рекультивовані) за рахунок коштів комбінату. Існуючий рівень податків не враховує специфіку роботи шахт комбінату (витрати на знос житла та інженерних комунікацій із зон знесення, рекультивацію порушених земель і т.д.) і негативно позначається на фінансовому стані Товариства. Також серед проблем, які впливають на діяльність комбінату, слід відзначити надзвичайно велику кількість дозволів, які потрібно отримувати для ведення господарської діяльності та відсутність з боку держави системи стимулювання закупівель підприємствами сучасного обладнання та передових технологій (податкові кредити, пільги та ін.).

Опис обраної політики щодо фінансування діяльності емітента, достатність робочого капіталу для поточних потреб, можливі шляхи покращення ліквідності за оцінками фахівців емітента

У 2019 році процентні кредити та запозичання (отримання інвестицій) не залучались. Обрана емітентом політика фінансування діяльності базується на власних коштах, що підтверджує достатність робочого капіталу для виконання виробничої програми та інших поточних потреб. Одним із шляхів покращення ліквідності може бути збільшення власних обігових коштів за рахунок зростання обсягів доходів Товариства. Фінансування діяльності комбінату здійснюється на принципах повного госпрозрахунку. Обрана емітентом політика фінансування діяльності базується на власних коштах. Товариство у 2018 році не залучало інвестиції та кредитні кошти. Показники платоспроможності емітента знаходяться на рівні нормативних. Це підтверджує про достатність. робочого капіталу для виконання обсягів замовлень згідно складених договорів та поточних потреб. Оптимізація ліквідності підприємства реалізується за допомогою оперативного механізму фінансової стабілізації - системи заходів спрямованих, з одного боку, на зменшення фінансових зобов'язань, а з іншого - на збільшення грошових активів, що забезпечують ці зобов'язання. Фінансові зобов'язання підприємство може зменшити за рахунок: зменшення суми постійних витрат (в тому числі витрат на утримання управлінського персоналу); зменшення рівня умовно-змінних витрат; продовження строків кредиторської заборгованості за товарними операціями. Збільшити суму грошових активів, що можна за рахунок: рефінансування дебіторської заборгованості (шляхом факторингу, врахування та дисконтування векселів, форфейтингу); прискорення оборотності дебіторської заборгованості (шляхом скорочення термінів надання комерційного кредиту); оптимізація запасів товарно-матеріальних; скорочення розмірів страхових, гарантійних та сезонних запасів на період перебування підприємства у фінансовій кризі. Звідси висновок, що вирішення проблеми підвищення фінансової стійкості і ліквідності підприємства, що аналізується та збільшення наявності власних коштів є реальним і можливим перш за все за рахунок подальшого збільшення обсягу реалізації продукції, розмірів прибутку та підвищення рівня прибутковості. Отже, основними шляхами підвищення фінансової стійкості підприємства при цьому є такі: підвищення ефективності використання основних фондів підприємства; підвищення інтенсивності використання оборотних активів підприємства; підвищення продуктивності праці; подальше збільшення обсягів реалізації товарів; зниження матеріальних операційних витрат; розширення ринку збуту продукції (товарів); залучення інвестицій (кредитів) та ін.

Вартість укладених, але ще не виконаних договорів (контрактів) на кінець звітного періоду (загальний підсумок) та очікувані прибутки від виконання цих договорів

Товариство не веде облік по кожному договору у частині отримання результату (прибутку). ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» не мав укладених, але не виконаних договорів (контрактів) по реалізації продукції та з організації перевезення вантажів на кінець 2019 року.

Стратегія подальшої діяльності емітента щонайменше на рік (щодо розширення виробництва, реконструкції, поліпшення фінансового стану, опис істотних факторів, які можуть вплинути на діяльність емітента в майбутньому)

На 2020 рік планується випуск товарної продукції в обсязі 4348 тис.т з середнім якісним показником 59,85% Fe. Для виконання зазначених обсягів виробництва товарної руди передбачається: - придбати нове технологічне обладнання на заміну зношеного та здійснити капітальний ремонт основного технологічного обладнання, - придбати допоміжне обладнання та здійснити капітальний ремонт допоміжного обладнання. Для своєчасного розкриття та вводу нових горизонтів шахт, виконання планів з видобутку запланованих обсягів залізної руди, інвестиційною програмою комбінату передбачено виконання гірничо-капітальних робіт по проведенню гірничих виробок силами шахтно-будівельного управління та підрядними установами в обсязі 85000 куб.м.

Опис політики емітента щодо досліджень та розробок, вказати суму витрат на дослідження та розробку за звітний рік

Напрямки досліджень та науково-технічних розробок за 2019 рік були направлені тільки на пошук можливостей підвищення конкурентоспроможності продукції та зниження у подальшому її собівартості. За звітний період на виконання дослідницьких робіт ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» по технічному відділу витрачено коштів на суму 223 тис. грн. До дослідницьких робіт, виконаних у 2019 році, відносяться «Дослідження сировини складів ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» (КНУ), та «Испытания по внедрению технологии раздела некондиционного продукта шахт высокочастотным сепаратором ВПГС5М и подготовка полученного материала к исследованию» (ТОВ «ІК Інноваційні технології»).

Інша інформація, яка може бути істотною для оцінки інвестором фінансового стану та результатів діяльності емітента, у тому числі, за наявності, інформацію про результати та аналіз господарювання емітента за останні три роки у формі аналітичної довідки в довільній формі

№ п/п Показники Од. Виміру 2017 рік 2018рік 2019рік 1. Видобуток залізної руди тн. 5 074 000 4 581 000 4 396 700 % росту (зниження) до попереднього періоду % 101,5 90,3 96,0 2. Випуск готової продукції (залізної руди) тис.грн 5 475 348 4 945 536 5 740 645 % росту (зниження) до попереднього періоду % 140,9 90,3 116,1 3. Собівартість готової продукції (залізної руди) тис.грн 3 614 174 4 037 949 4 520 956 % росту (зниження) до попереднього періоду % 111,3 111,7 112,0 4. Собівартість видобутку 1 тонни грн. 0 0 0 Собівартість видобутку 1 тонни на Експорт грн. 804,83 1 047,63 1 214,55 Собівартість видобутку 1 тонни Україна грн. 560,04 686,16 772,26 5. Витрати на 1 грн. готової продукції (залізної руди) коп. 66,01 81,65 78,75 % росту (зниження) до попереднього періоду % 79,0 123,7 96,5 6. Рентабельність готової продукції (залізної руди) % 51,5 22,5 27,0 7. Реалізація готової продукції (залізної руди) тн. 4 641 959,527 4 320 591,635 4 284 894,509 % росту (зниження) до попереднього періоду % 87,6 93,1 99,2 в т.ч. Експорт тн. 3 203 107,807 2 564 615,225 2 558 843,899 8. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) тис.грн. 5 436 220 4 990 167 6 559 213 % росту (зниження) до попереднього періоду % 122,1 91,8 131,4 в т.ч. А) експорт тис.грн. 4 259 010 3 430 204 4 574 069 б) внутрішній ринок тис.грн. 1 177 210 1 559 963 1 985 144 9. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) тис.грн. 3 518 018 3 892 069 4 472 629 % росту (зниження) до попереднього періоду % 105,5 110,6 114,9 10. Рентабельність реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) % 54,5 28,2 46,7 11. Прибуток(збиток) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) тис.грн. 1 918 202 1 098 098 2 086 584 % росту (зниження) до попереднього періоду % 171,6 57,2 190,0 12. Фінансовий результат до оподаткування тис.грн. 2 282 756 917 496 1 937 702 % росту (зниження) до попереднього періоду % 203,6 40,2 211,2 13. Витрати з податку на прибуток тис.грн. 418 400 171 929 354 387 % росту (зниження) до попереднього періоду % 147,9 41,1 206,1 14. Чистий фінансовий результат (прибуток) тис.грн. 1 864 356 745 567 1 583 315 % росту (зниження) до попереднього періоду % 222,4 40,0 212,4 15. Капітальні інвестиції тис.грн. 353 059 524 553 481 506 % росту (зниження) до попереднього періоду % 131,5 148,6 91,8 16. Амортизація (знос) тис.грн. 156 105 161 839 189 505 % росту (зниження) до попереднього періоду % 101,4 103,7 117,1 17. Дебіторська заборгованість тис.грн. 4 413 247 4 881 898 5 001 378 % росту (зниження) до попереднього періоду % 152,6 110,6 102,4 18. Кредиторська заборгованість тис.грн. 293 516 310 258 290 226 % росту (зниження) до попереднього періоду % 128,7 105,7 93,5 в т. Ч. З бюджетом тис.грн. 131 173 109 197 44 927 зі страхування тис.грн. 12 286 16 316 16 681 з оплати праці тис.грн. 39 153 53 564 54 135 % росту (зниження) до попереднього періоду % 125,5 136,8 101,1 19. Фактично перераховано до бюджету тис.грн. 1 023 284 783 837 959 134 20. Середньооблікова кількість штатних працівників чол. 8 525 7 995 7 411 % росту (зниження) до попереднього періоду % 97,2 93,8 92,7 21. Фонд оплати праці усіх працівників тис.грн. 997 523,2 1 236 616,9 1 435 391,5 % росту (зниження) до попереднього періоду % 122,7 124,0 116,1 22. Залишкова вартість основних засобів тис.грн. 1 850 404 1 922 898 2 274 567 Первісна вартість основних засобів тис.грн. 7 090 272 7 295 763 7 775 932 Знос основних засобів тис.грн. 5 239 868 5 372 865 5 501 365 % зносу ОЗ % 73,9 73,6 70,7