Річна звітність емітента
Код за ЄДРПОУ емітента: 23162981
Повне найменування емітента: ПРИВАТНЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СОЛДI I КО"
Дата, на яку складено інформацію: 31.12.2018

Опис бізнесу


Розкривається така інформація:

Організаційна структура емітента, дочірні підприємства, філії, представництва та інші відокремлені структурні підрозділи із зазначенням найменування та місцезнаходження, ролі та перспектив розвитку, зміни в організаційній структурі у відповідності з попереднім звітним періодом

змiн в органiзацiйнiй структурi відповідно до попередніх звітних періодів не було та в подальшому не передбачається.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб), середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом (осіб), чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осіб), фонду оплати праці. Крім того, зазначаються факти зміни розміру фонду оплати праці, його збільшення або зменшення відносно попереднього року. Зазначається кадрова програма емітента, спрямована на забезпечення рівня кваліфікації її працівників операційним потребам емітента

Протягом звітного періоду середньооблікова чисельність працівників становить 687 осіб. Позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом та на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) немає. Фонд оплати праці в звітному році становив 139448 тис. грн. і в порівнянні з попереднім роком фонд оплати праці збільшився. Кадрова програма емітента, спрямована на забезпечення рівня кваліфікації працівників операційним потребам підприємства: Товариство на постійній основі здійснює навчання працівників з метою підвищення рівня їх кваліфікації відносно операційних потреб, проводить соцiально-психологiчнi дослідження у сферах мотивації персоналу, адаптації молодих працiвникiв та iнше.

Належність емітента до будь-яких об'єднань підприємств, найменування та місцезнаходження об'єднання, зазначаються опис діяльності об'єднання, функції та термін участі емітента у відповідному об'єднанні, позиції емітента в структурі об'єднання

Товариство не входить до будь-яких об'єднань підприємств.

Спільна діяльність, яку емітент проводить з іншими організаціями, підприємствами, установами, при цьому вказуються сума вкладів, мета вкладів (отримання прибутку, інші цілі) та отриманий фінансовий результат за звітний рік по кожному виду спільної діяльності

Протягом звітного періоду спільну діяльність з іншими організаціями, підприємствами, установами Товариство не проводило.

Будь-які пропозиції щодо реорганізації з боку третіх осіб, що мали місце протягом звітного періоду, умови та результати цих пропозицій

Будь-яких пропозицiй щодо реорганiзацiї з боку третiх осiб протягом звiтного перiоду не було.

Опис обраної облікової політики (метод нарахування амортизації, метод оцінки вартості запасів, метод обліку та оцінки вартості фінансових інвестицій тощо)

Oпис обраної облікової політики (метод нарахування амортизації, метод оцінки вартості запасів, метод обліку та оцінки вартості фінансових інвестицій тощо) При відображенні в бухгалтерському обліку господарських операцій і подій застосовувались норми відповідних положень (стандартів) бухгалтерського обліку - МСБО, затверджених Міністерством фінансів України. Основнi засоби Визнання, оцінка та облік основних засобів здійснюється відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби», з урахуванням положень ст.146.5 4 Податкового Кодексу України №2755. Основні засоби - це матеріальні об'єкти, що їх: а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей; б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду. в) та вартість якого (без ПДВ) більша 2500 грн. за одиницю до 01.09.2015 року, і більша 6000 грн. за одиницю починаючи з 01.09.2015 року Об'єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, під час визнання оцінюється за його собівартістю. Собівартість - це сума сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів або справедлива вартість іншої форми компенсації, наданої для отримання активу на час його придбання або створення Після визнання активом, об'єкт основних засобів обліковується за його собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Нарахування амортизації основних засобiв відбувається вiдповiдно до вимог МСБО 16 «Основнi засоби» прямолінійним методом, на протязі строку корисного використання (експлуатації) об’єкта. Кожна частина об'єкта основних засобів, собівартість якої є суттєвою стосовно загальної собівартості об'єкта, амортизується окремо. Строк корисної експлуатації активу визначається, виходячи з очікуваної корисності активу для Підприємства. Малоцінні та швидкозношувані предмети Предмети, термін використання яких менше од¬ного року, що супроводжують виробничий процес про¬тягом звітного періоду, обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». У момент передачі таких активів в експлуатацію списуються з балансу (у розмірі 100% від їх вартості) з одночасною організацією їх оперативного кількісного обліку за місцями експлуатації і відпові¬дальних особах протягом строку фактичного використання таких предметів. Малоцінні необоротні активи. В складі малоцінних необоротних активів обліковуються об'єкти вартістю до 6000 грн. (без ПДВ) та очікуваним терміном використання (експлуатації) більше одного року (або операційного циклу). Амортизація малоцінних необоротних активів нараховується у першому місяці їх використання (в момент введення в експлуатацію) у розмірі 100% їх вартості відповідно до ст. 145.1.6 Податкового Кодексу України №2755 Малоцінні необоротні активи списуються з балансу в місяці введення їх в експлуатацію. Нематеріальні ак¬тиви Визнання, оцінку та облік нематеріальних ак¬тивів здійснюється згідно із положеннями Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» з урахуванням ст.145.1.1 Податкового Кодексу України №2755 відповідно до визначених груп. Одиницею обліку вважати окремий об'єкт не¬матеріальних активів. Нематеріальний актив визнається тільки якщо: а) є ймовірність того, що майбутні економічні вигоди, які відносяться до активу, надходитимуть до суб'єкта господарювання; та б) собівартість активу можна достовірно оцінити. Після первісного визнання нематеріальний актив відображається за його собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності. Проводиться оцінка, чи є визначеним або невизначеним строк корисної експлуатації нематеріального активу, та якщо він є визначеним, оцінюється його тривалість. Нематеріальний актив розглядається як такий, що має невизначений строк корисної експлуатації, якщо (виходячи з аналізу всіх відповідних чинників) немає передбачуваного обмеження періоду, протягом якого такий актив буде (за очікуванням) генерувати надходження чистих грошових потоків до Підприємства. Нематерiальнi активи, створенi в рамках Підприємства, крiм капiталiзованих витрат на розробку, не капiталiзуються, i витрати вiдображаються у звiтi про прибутки i збитки в тому перiодi, в якому були понесенi вiдповiднi витрати. Нематерiальнi активи мають обмеженi термiни корисної служби та амортизуються протягом термiну експлуатацiї i аналiзуються на предмет зменшення корисностi у разi наявностi ознак можливого зменшення корисностi. Амортизацiя нематерiальних активiв з обмеженими термiнами корисної служби визнається у звiтi про прибутки i збитки в категорiї витрат, що вiдповiдають функцiям нематерiальних активiв. Для розподiлу вартостi активу, яка амортизується на систематичнiй основi протягом строку його корисної служби використовується метод рiвномiрного нарахування. Термiни та порядок амортизацiї нематерiальних активiв з обмеженими термiнами служби переглядаються, як мiнiмум, щорiчно наприкiнцi кожного звiтного року. Змiни очiкуваного термiну корисної служби або очiкуваного характеру отримання майбутнiх економiчних вигод, втiлених в активi, вiдображаються шляхом змiни перiоду або методу нарахування амортизацiї, i розглядаються як змiни в облiкових оцiнках.Нематеріальний актив з невизначеним строком корисної експлуатації - не амортизується. Строк корисної експлуатації нематеріального активу, який походить від договірних чи інших юридичних прав, не повинен перевищувати період чинності договірних або інших юридичних прав. Ліквідаційна вартість нематеріального активу з визначеним строком корисної експлуатації приймається за нуль. Запаси Товарно-матеріальні цінності визнаються, оці¬нюються та обліковуються згідно з вимогами Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 (МСБО 2) «Запаси». Запаси - це активи, які: а) утримуються для продажу у звичайному ході бізнесу; б) перебувають у процесі виробництва для такого продажу в) існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг. Запаси включають товари, що були придбані та утримуються для перепродажу, у тому числі, наприклад, товари, придбані підприємством роздрібної торгівлі та утримувані для перепродажу, або земля та інша нерухомість для перепродажу. Запаси включають також готову вироблену продукцію або незавершене виробництво суб'єкта господарювання й основні та допоміжні матеріали, призначені для використання в процесі виробництва. У випадку виконавця послуг запаси включають витрати на послуги, для яких ще не визнано відповідний дохід. Одиницею запасів вважається кожне найменування цінностей. Собівартість запасів включає всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан. Собівартість одиниць запасів, які, як правило, не є взаємозамінними, та товарів чи послуг, призначених для конкретних проектів, визначається шляхом використання конкретної ідентифікації їх індивідуальної собівартості. Собівартість запасів, за винятком наведених вище, визначається за формулою - "перше надходження - перший видаток" (ФІФО). Формула ФІФО припускає, що одиниці запасів, які були придбані або вироблені першими, продаються першими, а отже, одиниці, які залишаються в запасах на кінець періоду, є тими, що були придбаними або виробленими останніми. Пiдприємство не проводило переоцiнку товарно-матерiальних цiнностей. Матерiальнi цiнностi, якi не мають реалiзацiйної вартостi, не визнанi активами. Грошовi кошти Грошовi кошти включають суму грошей в касi, на поточних рахунках i депозитах до запитання. Підприємство використовує прямий метод, згідно з яким розкривається інформація про основні класи валових надходжень грошових коштів чи валових виплат грошових коштів. Грошові потоки, які виникають від операцій в іноземній валюті, відображаються у функціональній валюті Підприємства, із застосуванням до суми в іноземній валюті такого курсу обміну функціональної валюти на іноземну валюту, який був на дату грошового потоку. Грошові потоки, деноміновані в іноземній валюті, відображаються способом, який відповідає вимогам МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів". Грошовi кошти, що вiдображаються за статтею балансу "Грошовi кошти та їх еквiваленти" завжди доступнi для оплати поточних зобов'язань i не є предметом будь-яких договiрних обмежень щодо їх використання для погашення боргових зобов'язань. Дебiторська заборгованiсть Визнання, оцінка та облік дебіторської заборго¬ваності на підприємстві ведеться у вiдповiдностi до вимогами Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Торгова та iнша дебiторська заборгованiсть, що виникла у Підприємства, облiковується за первiсною вартiстю за вирахуванням резерву сумнiвної заборгованостi. Резерв сумнiвної заборгованостi створюється у разi, коли одержання повної суми заборгованостi в подальшому не представляється можливим. Керiвництво визначає ймовiрнiсть вiдшкодування дебiторської заборгованостi, г'рунтуючись на оцiнцi платоспроможностi основних дебiторiв i на аналiзi строкiв непогашення заборгованостi. Фінансові інструменти відображаються в обліку і звітності відповідно до Міжнародного стандарту фінансової звітності 9 (МСФЗ 9) «Фінансові інструменти». Підприємство класифікує фінансові активи за справедливою вартістю. Підприємство класифікує фінансові зобов'язання за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку. Такі зобов'язання, в тому числі похідні фінансові інструменти, які є зобов'язаннями, у подальшому оцінюються за справедливою вартістю; Визнання та, у відповідних випадках, припинення визнання звичайного придбання або продажу фінансових активів здійснюється, з використанням обліку за датою операції або обліку за датою розрахунків. Підприємство припиняє визнання фінансового активу тоді і лише тоді, коли: а) строк дії контрактних прав на грошові потоки від фінансового активу закінчується, або б) Підприємство передає фінансовий актив (як зазначено в параграфах 3.2.4 і 3.2.5), і ця передача відповідає критеріям для припинення визнання відповідно до параграфа 3.2.6 МСФЗ 9 При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов'язання) визнають у прибутку або збитку. Суб'єкт господарювання вилучає фінансове зобов'язання (або частину фінансового зобов'язання) зі свого звіту про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли його погашають, тобто коли зобов'язання, визначене у контракті, виконано, анульовано або строк його дії закінчується. Акцiонерний капiтал Акцiонерний капiтал Підприємства у фiнансовiй звiтностi вiдображається за номiнальною вартiстю акцiй на звiтну дату, перерахованої з використанням вiдповiдних коефiцiєнтiв для врахування впливу гiперiнфляцiї згiдно з МСБО 29 "Фiнансова звiтнiсть в умовах гiперiнфляцiї". Резерви (забезпечення) Резерви (забезпечення) відображаються в обліку і звітності відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 37 (МСБО 37) «Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи». Забезпечення визнаються, якщо: а) суб'єкт господарювання має існуюче зобов'язання (юридичне чи конструктивне) внаслідок минулої події; б) ймовірно, що вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним для виконання зобов'язання; в) можна достовірно оцінити суму зобов'язання. У разі невиконання зазначених умов забезпечення не визнається. Сума, визнана як забезпечення, визначається за найкращою оцінкою видатків, необхідних для погашення існуючого зобов'язання на кінець звітного періоду. Резерви переоцiнюються щорiчно, а змiни в резервах, обумовленi часом, вiдображаються у звiтi про прибутки i збитки щороку в складi неоперацiйних доходiв i витрат. Якщо очікується, що деякі або всі видатки, потрібні для погашення забезпечення, компенсуватимуться іншою стороною, компенсація визнається тоді і тільки тоді, коли існує цілковита впевненість, що компенсація буде отримана, якщо суб'єкт господарювання погасить зобов'язання. Компенсація розглядається як окремий актив. Сума, визнана для компенсації, не повинна перевищувати суму забезпечення. Витрати за позиками Витрати на позики ведуться відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 23 (МСБО 23) «Витрати на позики». Витрати на позики, що безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, є частиною собівартості такого активу. Інші витрати на позики визнаються як витрати. Витрати на позики - витрати на сплату відсотків та інші витрати, понесені суб'єктом господарювання у зв'язку із запозиченням коштів. Кваліфікований актив - це актив, який обов'язково потребує суттєвого періоду для підготовки його до використання за призначенням чи для реалізації. Використання прибутку (дивіденди) Дивiденди нараховуються за рахунок прибутку Підприємства за пiдсумками за звiтний рiк. Оголошенi дивiденди вiдображаються у поточних зобов'язаннях. Дивiденди, оголошенi пiсля звiтної дати, описуються в Примiтках як подiя пiсля дати балансу. Розподiл прибутку на формування резервного капiталу здiйснюється на основi бухгалтерської звітності Підприємства, складеної за українськими правилами. За українським законодавством основою розподiлу є нерозподiлений прибуток. Зборами акцiонерiв може прийматися рiшення про новий випуск акцiй у формi капiталiзованих дивiдендiв. Асигнування прибутку у формi капiталiзованих дивiдендiв збiльшують власний капiтал Підприємства. Iнший додатковий капiтал Iнший додатковий капiтал Підприємства збiльшується (зменшується) на суми, пов'язанi з дооцiнкою (уцiнкою) основних засобiв (примiщень та обладнання) i цiнних паперiв, наявних для продажу. Дооцiнка основних засобiв (примiщень та обладнання) проводиться на пiдставi ведення облiкової полiтики iз застосуванням переоцiненою вартiстю основних засобiв згiдно з МСБО 16. Визнання доходу У відповідності з нормами Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 (МСБО 18), Дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу. Справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана від продажу активу або сплачена за передачу зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Визначення доходу від продажу товару: Дохід від продажу товарів визнається в разі задоволення всіх наведених далі умов: а) суб'єкт господарювання передав покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов'язані з власністю на товар; б) за суб'єктом господарювання не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка, як правило, пов'язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими товарами; в) суму доходу можна достовірно оцінити; г) ймовірно, що до суб'єкта господарювання надійдуть економічні вигоди, пов'язані з операцією; та ґ) витрати, які були або будуть понесені у зв'язку з операцією, можна достовірно оцінити. Визначення доходу від надання послуг: Якщо результат операції, яка передбачає надання послуг, може бути попередньо оцінений достовірно, дохід, пов'язаний з операцією, має визнаватися шляхом посилання на той етап завершеності операції, який існує на кінець звітного періоду. Результат операції може бути попередньо оцінений достовірно у разі задоволення всіх наведених далі умов: а) можна достовірно оцінити суму доходу; б) є ймовірність надходження до суб'єкта господарювання економічних вигід, пов'язаних з операцією; в) можна достовірно оцінити ступінь завершеності операції на кінець звітного періоду; та г) можна достовірно оцінити витрати, понесені у зв'язку з операцією, та витрати, необхідні для її завершення Визначення доходу від використання третіми сторонами активів Підприємства: Дохід, який виникає в результаті використання третіми сторонами активів Підприємства, що приносять відсотки, роялті та дивіденди, визнаються якщо: а) є ймовірність, що економічні вигоди, пов'язані з операцією, надходитимуть до суб'єкта господарювання; та б) можна достовірно оцінити суму доходу. Дохід має визнаватися на такій основі: а) відсотки мають визнаватися із застосуванням методу ефективної ставки відсотка; б) роялті мають визнаватися на основі принципу нарахування згідно із сутністю відповідної угоди; та в) дивіденди мають визнаватися, коли встановлюється право акціонера на отримання виплати. Податок на прибуток Податок на прибуток відображається в обліку і звітності відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 12 (МСБО 12) «Податки на прибуток». Визнання поточних податкових зобов'язань та поточних податкових активів Поточний податок за поточний і попередні періоди визнається як зобов'язання на суму, що не була сплачена. Якщо вже сплачена сума податків за поточний та попередній періоди перевищує суму, яка підлягає сплаті за ці періоди, то перевищення слід визнавати як актив. Вигоду, пов'язану з податковим збитком, який можна зараховувати для відшкодування поточного податку попереднього періоду, визнається як актив. Визнання відстрочених податкових зобов'язань і відстрочених податкових активів. Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню. Відстрочене податкове зобов'язання визнається щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, крім тих випадків, коли такі різниці виникають від: а) первісного визнання гудвілу, або б) первісного визнання активу чи зобов'язання в операції, яка: i) не є об'єднанням бізнесу; та ii) не має під час здійснення жодного впливу ні на обліковий, ні на оподатковуваний прибуток (податковий збиток). Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню Відстрочений податковий актив визнається щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, якщо є ймовірним, що буде отримано оподатковуваний прибуток, до якого можна застосовувати тимчасову різницю, яка підлягає вирахуванню, за винятком ситуацій, коли відстрочений податковий актив виникає від первісного визнання активу або зобов'язання в операції, яка: а) не є об'єднанням бізнесу; та б) не впливає під час здійснення операції ні на обліковий прибуток, ні на оподатковуваний прибуток (податковий збиток). Поточні податкові зобов'язання (активи) за поточний і попередній періоди оцінюються за сумою, яку передбачається сплатити податковим органам (відшкодувати у податкових органів) із застосуванням ставок оподаткування та податкового законодавства, що діють або превалюють до кінця звітного періоду. Відстрочені податкові активи та зобов'язання оцінюються за ставками оподаткування, які передбачається використовувати в період реалізації активу чи погашення зобов'язання, на основі ставок оподаткування та податкового законодавства, що діють або превалюють до кінця звітного періоду. Події після звітного періоду Події після звітного періоду відображаються в обліку і звітності відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 10 (МСБО 10) «Події після звітного періоду». Події після звітного періоду - це сприятливі та несприятливі події, які відбуваються з кінця звітного періоду до дати затвердження фінансової звітності до випуску. Можна визначити два типи подій: а) події, які свідчать про умови, що існували на кінець звітного періоду (події, які вимагають коригування після звітного періоду); та б) події, які свідчать про умови, що виникли після звітного періоду (події, які не вимагають коригування після звітного періоду). Визнання та оцінка 1)Коригуються суми, визнані в його фінансовій звітності, для відображення подій, які вимагають коригування після звітного періоду. 2)Не коригуються суми, визнані в його фінансовій звітності для відображення подій, які не вимагають коригування після звітного періоду. Події, які не вимагають коригування після звітного періоду Якщо події, які не вимагають коригування після звітного періоду, є суттєвими, нерозкриття інформації може впливати на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансової звітності. Відповідно Товариство розкриває таку інформацію про кожну суттєву категорію подій, які не вимагають коригування після звітного періоду: а) характер подій; та б) попередня оцінка їх фінансового впливу або констатація, що така оцінка неможлива.

Інформація про основні види продукції або послуг, що їх виробляє чи надає емітент, перспективність виробництва окремих товарів, виконання робіт та надання послуг; залежність від сезонних змін; про основні ринки збуту та основних клієнтів; основні ризики в діяльності емітента, заходи емітента щодо зменшення ризиків, захисту своєї діяльності та розширення виробництва та ринків збуту; про канали збуту й методи продажу, які використовує емітент; про джерела сировини, їх доступність та динаміку цін; інформацію про особливості стану розвитку галузі виробництва, в якій здійснює діяльність емітент, рівень впровадження нових технологій, нових товарів, його положення на ринку; інформацію про конкуренцію в галузі, про особливості продукції (послуг) емітента; перспективні плани розвитку емітента; кількість постачальників за основними видами сировини та матеріалів, що займають більше 10 відсотків в загальному об'ємі постачання, у разі якщо емітент здійснює свою діяльність у декільках країнах, необхідно зазначити ті країни, у яких емітентом отримано 10 або більше відсотків від загальної суми доходів за звітний рік

Основним видом діяльності Товариства, за рахунок якого було отримано більше 10% доходу у звітному році є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього. Поставки здійснювались резидентам України та не експортувались. Перспективність надання послуг полягає в якісному та кількісному розширенні асортименту товару. Залежнiсть вiд сезонних змiн незначна. Основні клієнти Товариства – фізичні та юридичні особи – резиденти України. Основними ризиками в діяльності емітента є зміни у податковому законодавстві та порушення термінів розрахунків з боку контрагентів. Також негативно впливають на діяльність товариства загальнодержавні особливості, а саме: постійні фiнансово-економiчнi зміни, політична ситуація, податкова політика. Всі ці фактори можуть призвести до зменшення кількості покупців та обсягів поставок. Заходи емітента щодо зменшення ризиків, захисту своєї діяльності та розширення ринків збуту полягають в оперативному реагуванні на зміни у податковому законодавстві, розширенні номенклатури та якості продукції. Основними каналами збуту є укладання довгострокових договорів поставки, основними методами продажу є адресна та загальна реклама. При наданні послуг сировина не використовується. Стан розвитку галузі, у якій здійснює свою діяльність емітент характеризується перевищенням пропозиції над попитом, емітент не здійснює впровадження нових технологій та товарів на український ринок, положення емітента на ринку характеризується як стабільне. Емітент передбачає у перспективі розширення діяльності. Емітент не має постачальників за основними видами сировини та матеріалів, що займають більше 10 відсотків в загальному об'ємі постачання.

Основні придбання або відчуження активів за останні п'ять років. Якщо підприємство планує будь-які значні інвестиції або придбання, пов'язані з його господарською діяльністю, їх необхідно описати, включаючи суттєві умови придбання або інвестиції, їх вартість і спосіб фінансування

Товариство не здійснювало суттєвих придбань або відчужень активів за останні п'ять років та не планує будь-яких значних інвестицій або придбань, пов'язаних з його господарською діяльністю.

Основні засоби емітента, включаючи об'єкти оренди та будь-які значні правочини емітента щодо них; виробничі потужності та ступінь використання обладнання; спосіб утримання активів, місцезнаходження основних засобів. Крім того, необхідно описати екологічні питання, що можуть позначитися на використанні активів підприємства, плани капітального будівництва, розширення або удосконалення основних засобів, характер та причини таких планів, суми видатків, у тому числі вже зроблених, опис методу фінансування, прогнозні дати початку та закінчення діяльності та очікуване зростання виробничих потужностей після її завершення

До основних засобів емітента належать рухомі та нерухомі основні фонди, у тому числі будівлі та споруди, прилади, транспортні засоби, меблі, обчислювальна техніка тощо. У звітному періоді значних правочинів щодо основних засобів емітент не укладав. Способи утримання активів Товариства: активи підприємства щорічно інвентаризуються, їх вартість відображається в балансі підприємства. При цьому витрати на ремонт і обслуговування основних засобів здійснюються для відновлення або підтримання очікуваних від них майбутніх економічних вигод та списуються на витрати в момент їх виникнення. Витрати, пов'язані з поліпшенням стану основних засобів, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх економічних вигод, включаються до балансової вартості основних засобів. Основні засоби емітента знаходяться за його місцем розташування та відокремлених підрозділів. Екологічні питання не позначаються на використанні активів підприємства. На даний час Товариство не визначилося щодо планiв капiтального будiвництва, розширення або удосконалення основних засобів. В результаті за звітний період суттєвих змiн у складi основних засобiв не вiдбувалося, планів капітального будівництва, розширення або удосконалення основних засобів Товариством не складалося.

Проблеми, які впливають на діяльність емітента; ступінь залежності від законодавчих або економічних обмежень

На діяльність Товариства впливає нестабільність цінової та економічної політики держави, зростання індексу інфляції, що приводить до зростання цiн на товари, енергоносії, запасні частини та iншi матеріали і обумовлює платоспроможнiсть замовників; недостатність власних обігових коштів, а також значний податковий тиск на результати діяльності підприємства та фонд оплати праці; нестабільність законодавства України, а також негативний вплив макроекономічних процесів на загальний стан в країні, що в результаті призводить до зниження ділової активності емітента. Викладені проблеми свідчать про високий ступінь залежності від законодавчих та економічних обмежень. Вирішення цих проблем можливо лише у разі змін в економіці та податковій політиці держави, а звідси політичні та макроекономічні ризики емітента тобто: політична нестабільність, зниження темпів економічного розвитку, зростання інфляції. податкове навантаження.

Опис обраної політики щодо фінансування діяльності емітента, достатність робочого капіталу для поточних потреб, можливі шляхи покращення ліквідності за оцінками фахівців емітента

Фінансування дiяльностi підприємства ведеться з власних обігових коштів. Для забезпечення безперервного функціонування підприємства, як суб'єкта господарювання, Товариство приділяло значну увагу ефективній маркетинговій політиці, пошуку резервів зниження накладних витрат та погашення поточних зобов'язань. Можливими шляхами покращення ліквідності за оцінками фахівців емітента є зменшення собівартості послуг.

Вартість укладених, але ще не виконаних договорів (контрактів) на кінець звітного періоду (загальний підсумок) та очікувані прибутки від виконання цих договорів

На кінець звітного періоду емiтент не має невиконаних договорiв, всi договори виконанi в повному обсязi.

Стратегія подальшої діяльності емітента щонайменше на рік (щодо розширення виробництва, реконструкції, поліпшення фінансового стану, опис істотних факторів, які можуть вплинути на діяльність емітента в майбутньому)

В найближчі роки Товариство планує збільшення та поширення спектру надаваних послуг, залучення нових клієнтів, ефективне i раціональне використання майна, коштів i інших ресурсів з метою отримання прибутку, Істотними факторами, які можуть вплинути на діяльність емітента в майбутньому є зниження платоспроможності населення, поглиблення інфляції, загальноекономічні негативні тенденції в країні.

Опис політики емітента щодо досліджень та розробок, вказати суму витрат на дослідження та розробку за звітний рік

Емітент у звітному році не здійснював досліджень та розробок, витрат на дослідження та розробки за звітний рік не мав.

Інша інформація, яка може бути істотною для оцінки інвестором фінансового стану та результатів діяльності емітента, у тому числі, за наявності, інформацію про результати та аналіз господарювання емітента за останні три роки у формі аналітичної довідки в довільній формі

д/н